Контраст
Шрифт
Очистити
Сховати налаштування
12.04.2016 Військова прокуратура підвищує інтенсивність та результативність роботи: інтерв'ю військового прокурора Західного регіону України Олега Сенюка, "Голос України", № 65 (6319), 9 квітня 2016 року ГОЛОС УКРАЇНИ, № 65 (6319)
СУБОТА, 9 КВІТНЯ 2016 РОКУ Олег СЕНЮК: "Військова прокуратура підвищує інтенсивність та результативність роботи"
 “Практично, ми пройшли лише першу чверть року. Тільки розпочинаємо боротьбу з вищою офіцерською корупцією. Але одразу стають помітними наші справи: гучні затримання на гарячому високих чинів і знаних імен, усе більшими стають суми хабарів, на яких, власне, і ловить корупціонерів військова прокуратура регіону в тісній і плідній співпраці з силовиками, антикорупційними структурами”, — розповідає військовий прокурор Західного регіону України, полковник юстиції Олег Сенюк.
— Якими є результати діяльності військової прокуратури Західного регіону на початку 2016 року, зокрема у сфері протидії корупції? — За 12 місяців минулого року ми відкрили 31 кримінальне провадження, яке стосувалося корупційної діяльності. Однак уже за перший квартал цього року наш результат — 30 кримінальних проваджень скерованих до суду. За три місяці ми спрацювали так, як цілий весь минулий рік. Ми збільшуємо наші сили, ідемо в ногу з часом, підвищуємо інтенсивність та результативність роботи.
— Розкажіть, будь ласка, детальніше про найбільш резонансні випадки, які Вам довелося розслідувати останнім часом? — Серед показових проваджень є затримання колишнього заступника директора – начальника відділу матеріально-технічного забезпечення ДП “Житомирський бронетанковий завод” та його пособника, керівника ТОВ “Укрвагонремтранс” за підозрою у заволодінні 23 мільйонів гривень — коштів державного підприємства. Гроші були виділені на ремонт бронетанкової техніки, із подальшим спрямуванням її у зону АТО. Однак ці кошти, незаконно і за попередньою змовою, упродовж липня — січня 2015 року перерахували із банківського рахунку держпідприємства на рахунок приватної особи. За даними слідства, фірма “Укрвагонремтранс” виявилася фіктивною, а “Житомирський бронетанковий завод” розраховувався за комплектуючі, запчастини для бронетехніки, яких ніколи не існувало. Перераховані кошти призначалися за майже 90 одиниць техніки із зони АТО. Обом злочинцям, на підставі зібраних доказів слідчими військової прокуратури Західного регіону України за оперативного супроводу Управління захисту економіки у Житомирській області і УСБУ у Львівській області, 20 січня 2016 року повідомлено про підозру, відповідно до порушених законів. 60 діб тримання під вартою або 30 мільйонів гривень застави – таким є рішення Шевченківського райсуду м. Львова від 21 січня 2016 року щодо директора держпідприємства. Того ж дня запобіжний захід обрано і керівнику приватного підприємства – тримання під вартою, а як альтернативу – можливість внесення застави розміром 25 мільйонів гривень. До слова, у лютому злочинці намагалися оскаржити рішення суду першої інстанції. Але безуспішно для них, адже досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні здобуто достатньо доказів для підозри вказаних осіб в інкримінованих їм злочинах.
— На початку лютого затримали директора “Красилівського агрегатного заводу”. Ця справа, мабуть, варта особливої уваги... — Так, цей випадок також є показовим у викритті кримінальних схем. Директора згаданого заводу затримали під час спроби дати хабар – 23 тисячі американських доларів і 2 тисячі євро працівнику військової прокуратури Хмельницького гарнізону за непритягнення його до кримінальної відповідальності та повернення близько 70 тисяч доларів США, вилучених під час обшуку 31 січня 2016 року. Прокурор, будучи людиною принциповою та професійною, відмовився від такої пропозиції і того ж дня звернувся з відповідним рапортом до прокурора гарнізону. Саме під час спроби передачі хабара директора підприємства було затримано. Одіозний директор заводу і його спільники — деякі військові чиновники (начальник Управління технічного забезпечення Повітряних Сил ЗСУ, командир та заступник командира однієї з військових частин) — підозрюються у розкраданні 30 одиниць балкових кріплень під крило для літаків СУ-24, призначених для несення авіаційних бомб БДЗ-УСК. Військове майно вкрали із складів військової частини на Хмельниччині, задля їх використання для виконання контракту із Республікою Індія. Ціна контракту чимала – 18 мільйонів доларів США. Такі комплектуючі для виробництва відсутні на ринку України, тому керівник підприємства із спільниками розробили цілу схему реалізації злочину: спершу держпідприємство планувало провести косметичний ремонт деталей, а тоді – реалізовувати їх наче нові вироби власного виробництва по міжнародному контракту за ціною близько 46 тисяч доларів США за 1 виріб. До слова, згідно із обліковими даними військової частини, залишкова вартість одного виробу становить 1654 гривень. Усі правопорушники сьогодні несуть відповідальність за свої вчинки.
Ці дві історії — лише приклади із десятків проваджень, якими займається Військова прокуратура Західного регіону. Ми постійно координуємо роботу із іншими територіальними правоохоронними органами у боротьбі із злочинами, зокрема у сфері корупції. І я хотів би подякувати всім оперативним працівникам, підрозділам, які до нас звертаються, за те, що вони довіряють нам свої матеріали та напрацювання, і ми вже даємо їм хід.
— Сьогодні чиновники, спільно із громадськістю, реалізовують чимало реформ. Яких змін, на Вашу думку, потребує військова прокуратура?
— Вважаю, що доречно було би на особливий період повернути можливість військовим прокурорам проводити дослідчі перевірки. Наприклад, зараз є чимало виступів у ЗМІ, що ми вносимо у реєстр досудових розслідувань матеріали стосовно військовослужбовців, які служили, були в АТО. Ситуація виглядає так: командир скеровує нам інформацію про те, що певний солдат чи офіцер, наприклад, — дезертир, або самовільно залишив військову частину. Ми повинні реагувати на це відповідно до законодавства — вносити відомості до єдиного реєстру досудових розслідувань і аж тоді власне розпочати розслідування. Якби ми мали можливість здійснювати перевірки перед внесенням до реєстру, то визначили би достовірність інформації, яку вкладає командир у своє повідомлення, і не розслідували б справи проти наших героїв. Є багато випадків, коли в ході розслідування виявляється, що дані не точні й певні підозри не підтвердженні, оскільки стосуються людей, які воювали, отримали нагороди і є зразковими офіцерами. Тоді вже постає питання про відповідальність командування військової частини. Внесення змін до Закону України “Про прокуратуру” в частині надання можливості проводити перевірки по вказаних фактах і в цілому в сфері, наприклад, оборонно-промислового комплексу щодо законності витрачання бюджетних коштів для виготовлення та ремонту бронетанкової техніки, законності укладення угод, підставності перерахування коштів на відповідні суб'єкти підприємницької діяльності — ключові. Таким чином військові прокурори могли би не лише розслідувати злочини по факту, як є зараз, безпосередньо вже після його вчинення, коли вже кошти викрадені, а діяти на випередження, працювати ще ефективніше та запобігати потенційним порушенням закону.
Христина ГОРОБЕЦЬ.
Львівська область. |
|
кількість переглядів: 1518 |