Контраст contrast
Шрифт Очистити
Сховати налаштування
 
18.12.2017

Затримання хабарників та земельні справи. Підсумки року від військової прокуратури. - Інтерв’ю військового прокурора Західного регіону України Олега Сенюка. ІА "Дивись info", 18 грудня 2017 року


Олег Сенюк: «Затримання хабарників та земельні справи. Підсумки року від військової прокуратури (інтерв’ю)»
 
Рік, що минає, для України загалом видався неспокійним. Політичні інтриги, війна на Сході і вибухи на військових складах окреслили коло проблем, які нині притаманні Україні. І боротьба з якими повинна стати першочерговим завданням для влади.

Паралельно з цим країна змінюється. Потроху в життя втілюються реформи, йде боротьба з корупцією.

Яким 2017-ий рік став для військової прокуратури, Дивись.info розпитала у Військового прокурора Західного регіону України, генерал-майора юстиції Олега СЕНЮКА.
 
— Пане Олеже, не перший рік в експертних середовищах і загалом у суспільстві говорять про те, що військову прокуратуру, як правоохоронний орган, можуть ліквідувати або позбавити певних повноважень. Хочемо з’ясувати для себе і для наших читачів, що це означає і чому про це говорять?

Тут треба говорити про дві речі. Ліквідація – це одне і позбавлення повноважень – це зовсім інше. Щодо ліквідації як правоохоронного органу, то я не думаю, що це може бути в принципі. Оскільки лише в 2014 році військову прокуратуру відновили і заново сформували з активних і свідомих людей – військовослужбовців, які в переважній більшості були на передовій в зоні АТО і показали своїми діями та вчинками, що вони готові захищати нашу державу, відвойовувати територію, встановлювати правопорядок в органах військового управління і в цілому в Збройних Силах України. І тому про ліквідацію мови не може бути.
 
Про позбавлення повноважень
 
Щодо позбавлення певних повноважень. Дійсно, такий факт має місце, оскільки, в цілому, як у військовій прокуратурі, так і інших правоохоронних органах відбуваються різного роду реорганізації з урахуванням, так би мовити, європейського напрямку і європейської структури побудови правоохоронних органів.
 
На даний час потрібно говорити щодо суттєвого зменшення повноважень військових прокурорів. Наприклад, на даний час ми не можемо, на жаль, заявити позови в інтересах військовослужбовців, демобілізованих та членів їхніх сімей; проводити перевірки на військових об’єктах та підприємствах ОПК щодо законності витрачання бюджетних коштів в оборонному секторі економіки; проводити досудове розслідування військових злочинів тощо.
 
До речі, на сайті Президента України зареєстрована петиція щодо поновлення наявних раніше повноважень. Вона набрала вже немало-небагато – близько 4000 голосів. Основні моменти – це  можливість розслідувати військові злочини. Друге – це можливість представляти і захищати інтереси безпосередньо вже в суді військовослужбовців, демобілізованих, членів їхніх сімей, АТОвців. І третій момент, що немало важливо, це на мою думку, потрібно повернути повноваження військовим прокурорам щодо проведення перевірок законності витрачання бюджетних коштів в оборонній сфері.

До речі, доволі часто нам закидали, що такого поняття як «загальний нагляд» ніде в світі немає. Але насправді, це не так.
 
До прикладу, в США існує такий корпус військових адвокатів Judge Advocate General’s Corps US, аналог нашої військової прокуратури. У їх центральному апараті є Департамент витрачання коштів, який контролює використання бюджетних коштів на всі закупівлі Армії США. Також займаються іншими економічними злочинами в Міністерстві оборони. Жодна закупівля не проходить без їх відома. Крім того, у них створена служба, яка займається соціальним і правовим захистом військовослужбовців і розслідує злочини, вчинені їхніми армійцями.
 
Тобто фактично, скорочено JAG – наділена усіма функціями, які раніше мали органи військової прокуратури (додато при завтердженні – АВТ.).
 
Про створення військових судів
 
З цього приводу я вже не раз виступав в ЗМІ і давав інтерв’ю. На мою думку, потрібно створити і взагалі реорганізувати військову юстицію в окреме Державне бюро військової юстиції, куди б входила військова прокуратура, військова поліція і окремо створити судову гілку влади – військові суди.
 
За словами військового прокурора, до недавнього часу пропагується думка щодо поновлення військових судів. Вже були відповідні круглі столи і з колишніми військовими суддями, які частково пішли на пенсію, інші працюють суддями в цивільних судах, з різними експертами, з представниками ВНЗ та органів державної влади.

«Найближчим часом, як на мою думку, мав би внестися проект закону щодо створення військових судів. Загальні не спеціалізовані статті може розглядати будь-який суддя. А от, якщо говорити конкретно по військових злочинах, наприклад щодо дезертирства, самовільного залишення військової частини, невиконання наказу командира частини щодо виїзду в зону АТО, то тут є своя специфіка і не кожен цивільний суддя може розглядати таку категорію проваджень.

Тому, що тут не лише потрібно мати загальне пізнання і знання чинного законодавства, але й знати спеціалізовані нормативні акти. Такі як статути ЗСУ. І нерідко траплялися ситуації, коли суддя, який розглядає справу у військовій сфері, не може зрозуміти саму суть і диспозицію статті.
 
Для прикладу, чим дезертирство відрізняється від самовільного залишення військової частини тощо. І, чесно кажучи, нерідко доходило до того, що ми роздруковували статути ЗСУ, роз’яснювали суддям, чим відрізняється склад одного злочину від іншого. Тобто є дуже багато певних моментів. Тут повинен займатися спеціалізований фахівець у сфері військової юстиції», – певен Олег Сенюк.
 
— Осінь нам запам’ятається не лише гучними справами, але й військово-промисловими – вибухи на військових складах. Зокрема, Калинівка і тому подібне. На Львівщині і загалом в Західній Україні є військові склади, як часто там проводяться перевірки і чи часто там знаходять порушення?
 
По суті, у нас немає повноважень проводити перевірки. Тобто ми, виходячи з букви Закону, не можемо зайти на територію військової частини і подивитися на якість і ефективність, повноту збереження тих чи інших видів боєприпасів та зброї. Вже бували і такі випадки коли окремі командири військових частин, знаючи цю ситуацію, яка є зараз з новелами законодавства, не допускають нас до вивчення стану законодавства на вказаному напрямку. Однак, не зважаючи на це, у нас були такі вивчення і ми виявили ряд порушень, які цього стосуються.
 
— За це вже хтось поніс покарання?
 
Звичайно. Розслідуються як кримінальні провадження, так і складені адміністративні протоколи. Але сам факт того, що у нас немає повноважень щодо можливості їх проведення, ми по суті не можемо превентивно реагувати, а вже реагуємо по факту настання негативних наслідків, які можуть бути плачевними.
 
— Один із напрямів роботи військової прокуратури і ми, як журналісти, за останні кілька років можемо це активно відстежувати, є боротьба з корупцією. 2017-ий рік: чи був він для військової прокуратури багатим на «хапуг» і про які справи хочете повідомити, де вдалося хабарників зловити «на гарячому» або тому подібні речі?
 
Якщо говорити про цифрові показники, то в цілому за 2017-ий рік на сьогоднішній день скеровано 77 проваджень. Але, якщо говорити в розрізі всієї України, не тільки військових прокуратур, але й територіальних, це перше чи друге місце в цілому по Україні. Враховуючи невелику кількість особового складу, у нас 25 слідчих на 8 областей, ми дали такий титанічний результат.

Якщо по тих провадженнях, які ми скерували до суду, то, по суті, кожне наше провадження заслуговує на увагу. Щоб розповісти, то на пам’яті у мене є справа по начальнику управління ЖКГ Львівської міської ради. Він вимагав від підприємців 7-8% від загальної суми договору за сприяння укладення договорів щодо проведення ремонтів фасаду в історичній частині Львова, перекриття дахів будівель чи викладення тротуарної плитки. І при отриманні частини неправомірної вигоди він був затриманий. Зараз ця справа перебуває на розгляді у суді.

Також цікавою була інша справа, яку довгий час документували. Це щодо одного із заступників начальника Львівської митниці, який поставив, так би мовити, на конвеєр «на щомісячну абонплату» своїх підлеглих керівників, щоб вони кожного місяця здавали йому зібрану відповідну грошову винагороду за те, щоб і надалі знаходитися на службі і їм не перешкоджали в їхній діяльності, тобто з переміщенням до інших менш «хлібних» місць. А цю винагороду вони отримували від тих, хто перетинав державний кордон та намагалися з приховуванням від митного контролю чи за заниженою вартістю перевезти певні види товарів на територію України.

— Чи можливо таке, що, для прикладу, в органах військової прокуратури можуть бути порушники, хабарники. І хто стежить взагалі за тим, як себе поводять працівники військової прокуратури? Якщо така функція в когось є.

Звичайно, така функція є. У Генеральній прокуратурі за ініціативи Генерального прокурора створена Генеральна інспекція європейського зразка. Там досить чисельний склад. І, по суті, вони мають своїх представників по областях. Вони, будемо так казати, наша внутрішня безпека, яка не тільки дивиться, щоб не вчинялися правопорушення, а й їхнім одним із обов’язків є забезпечення захисту працівників прокуратури від інших протиправних посягань.


Щодо військових прокурорів, то Слава Богу, за цей період часу, що я виконую обов’язки військового прокурора Західного регіону України, ніхто не був задокументований на протиправних вчинках. Такої інформації взагалі не було, що хтось з військових прокурорів, підриваючи авторитет органів прокуратури, хоче незаконно наживитися.

Навпаки, у нас були вже три кримінальні провадження, які скеровані до суду, щодо намагання підкупити військових прокурорів, аби вони прийняли будь-які неправомірні рішення в інтересах фігурантів. Але, як я вже зазначав, військові прокурори, будучи принциповими і відповідальними, повідомляли про це нам, як керівництву прокуратури регіону. Ми вносили це в реєстр, відкривали кримінальне провадження і  документували. За результатами хабародавців затримували і скеровували до суду.

—  Якщо беремо до аналізу 2017, яка справа була найгучнішою?

Буквально вчора включив новини і побачив інформацію, де розповідалося про останнє наше затримання одного із ділків Закарпаття, так би мовити, який організував схему незаконного виведення земель оборони – прикордонну смугу з володіння держави. Це більш ніж 130 гектарів землі, які є прикордонними землями з Угорщиною.
 
У минулу суботу Шевченківський районний суд міста Львова обрав йому, на Закарпатті його називають на прізвисько «Докі», запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із сумою застави в 30 000 000 гривень. Ця застава визначалася із розміру спричинених збитків. Тобто стільки, скільки коштують землі, і було визначено розмір застави. На мою думку це рішення є законне та справедливе. Сподіваємося, що воно знайде свою підтримку в апеляційному суді при розгляді апеляційної скарги сторони захисту.
 
Окрім цього, повідомлено про підозру колишньому керівнику районного управління Держгеокадастру в Закарпатської області, а також заочно – т.в.о., на той час, керівника Закарпатського обласного управління Держгеокадастру. Чому заочно? Тому що на даний час його на території України немає, він перебуває за кордоном.
 
— На завершення: за 2017-ий рік, скільки загалом справ вдалося розслідувати на території Західної України?
 
– Наведу цифрові показники. Вони, як на мене, є вражаючі. Але перед тим ще раз нагадаю, що всього у нас на 8 областей – 25 слідчих. Так от, за 11 місяців поточного року тому, що у 12 місяці ми ще будемо мати певні результати, ми розслідували понад 2500 кримінальних проваджень. Це на 25 слідчих. Якщо розділити 2500 на 25 слідчих, то можна собі уявити, яке навантаження йде на одного слідчого.
 
З тих 2500 проваджень прийняте рішення у понад 1100 провадженнях, до суду з обвинувальним актом скеровано близько 800 кримінальних проваджень, що становить 62% від числа закінчених справ. Із тих, що закінчені, як було вже зазначено, 77 проваджень – у сфері корупції. Це один із найкращих результатів по всій території України. І з тих 77 – 70 за фактами хабарництва.
 
—  У 2018-му році, як гадаєте, кількість цих справ буде більшою, зокрема тих, що стосуються саме військових частин? Бо не перший рік в Україні триває війна, а офіційною мовою – АТО.
 
Є надія на те, що вже у 2018-му році кількість таких проваджень буде зменшуватися. Тому що результат, який ми дали у 2017-му році, повинен мати якусь превентивну функцію, превентивний вплив на тих людей, які виношують намір і хочуть отримати якусь неправомірну вигоду.

Вони повинні розуміти, що правоохоронні органи, як би там не було, якщо не за першим разом, то за другим разом обов’язково задокументують, затримають, скерують до суду і будуть вимагати якнайсуворішого покарання, передбаченого санкцією відповідної статті.


Але досвід показує, що, скільки би ми не затримували, скільки би не задокументували, скільки би тому чи іншому державному службовцю не давали заробітної плати чи не створювали певні матеріальні умови, все одно є спокуса для отримання цієї неправомірної вигоди. Чому так? Можна мотивувати лише тим, що для того, аби подолати корупцію, на мою думку, у підсвідомості людини має бути закарбовано, що отримувати чи давати неправомірну вигоду – це є зло і кримінально-карне діяння.

Якщо ми просто будемо лякати санкціями статей чи створювати відповідні матеріальні блага для того чи іншого державного службовця, воно результату не дасть. Лише особа має усвідомити і зрозуміти, що все це залежить не від когось, а безпосередньо від неї самої.

Спілкувався Олег ГАЛІВ

кількість переглядів: 3450