Задля комплексного вирішення спектру проблемних питань, які наразі існують у секторі безпеки і оборони нашої держави, існує низка аргументів на користь функціонування в Україні Військової прокуратури та створення Військової поліції – як окремого органу правопорядку, що не повинен знаходитися в системі Міністерства оборони України.
Одним із аргументів є функціонування дієвих систем військової юстиції у сусідніх країнах, які входять до складу Європейського Союзу та НАТО.
Запровадження таких ініціатив сприятиме ефективному виконанню завдання щодо забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування кримінальних правопорушень у військовій сфері, а також створить сприятливі умови для реалізації ключових пріоритетів державної безпекової політики, визначених у Стратегії національної безпеки України.
Отже, вкрай важливим у побудові дієвої системи військової юстиції виступає аналіз та використання зарубіжного досвіду функціонування такої системи.
Зокрема, яскравим прикладом для впровадження інститутів військової юстиції є модель, яка функціонує у Румунії із наявними в ній трьома елементами.
До 2005 року у цій країні взагалі діяв окремий закон, який регламентував діяльність військових судів та прокуратури, однак у подальшому ці два елементи включено в унітарну судову систему, та їхня діяльність разом із цивільними судами та прокуратурою регламентується законом №304 від 28.06.2004 зі змінами.
Водночас слід відзначити, що військові суди та прокуратура у Румунії зберігають свою незалежність від військової влади, яка забезпечує лише виплату заробітної плати, фінансує охорону військових прокурорів та суддів, а також присвоює їм військові звання.
На даний час у Румунії найвищою інстанцією у судовій системі є Вищий касаційний суд, який складається із чотирьох палат (секцій). Кримінальна палата уповноважена, у тому числі розглядати апеляційні скарги на рішення військових судів першої та апеляційної інстанцій, оскільки до її складу входить підрозділ щодо розгляду військових справ.
Система ж військових судів у цій країні представлена Бухарестським військовим апеляційним судом та чотирма військовими судами (трибуналами) у муніципалітетах Бухарест, Клуж-Напока, Яссі та Тімішоара.
Кожен військовий суд має статус окремої військової частини. До компетенції військових судів (трибуналів) у муніципалітетах відносять розгляд всіх справ щодо військовослужбовців у військовому званні до полковника (включно), а також інших справ, передбачених законом.
У свою чергу, Бухарестським військовим апеляційним судом розглядаються апеляційні скарги на рішення військових судів (трибуналів) по першій інстанції, спори про підсудність між ними, а також вказаний суд, як суд першої інстанції, розглядає справи щодо злочинів проти національної безпеки, злочинів, вчинених особами, які користуються міжнародними захистом, злочинів вчинених суддями військових трибуналів та прокурорами військових прокуратур, а також злочинів, вчинених генералами, маршалами та адміралами. Участь у судових засідання військових суддів та прокурорів повинна здійснюватися у військовій формі.
Аналізуючи систему військової юстиції Румунії, варто вказати на той факт, що військові прокуратури є її невід’ємним елементом та безпосередньо пов’язані із системою військових судів, оскільки функціонують при них, що характеризує особливості правової системи цієї держави.
Зокрема, при Вищому касаційному суді відповідний військовий підрозділ очолює Головний військовий прокурор, який безпосередньо підпорядковується Генеральному прокурору та має заступника. До основних повноважень Головного військового прокурора відносять загальне керівництво очолюваним підрозділом, розподіл справ між прокурорами, координаційні функції щодо діяльності підпорядкованих військових прокурорів та інших правоохоронних підрозділів, подає пропозиції Генеральному прокурору при Вищому касаційному суді щодо створення чи реорганізацій підрозділів у складі військових прокуратур та щодо вдосконалення діяльності останніх, а також є вищим офіцером серед військових прокурів та основним уповноваженим щодо розпорядження коштів, виділених на фінансування військових прокуратур Міністром оборони. Також на нього покладаються обов’язки щодо складення програми роботи підрозділу на шість місяців та забезпечення її повної реалізації. Основними функціями військових прокуратур є проведення кримінального розслідування та участь у судових засіданнях (підтримання обвинувачення) щодо військовослужбовців, які вчинили злочини, у зв’язку із чим до їхнього складу входять відповідні підрозділи, які проводять розслідування.
Як і військовий суд, кожна військова прокуратура має статус окремої військової частини. Таким чином у Румунії діють чотири військові прокуратури при військових судах (трибуналах) у муніципалітетах Бухарест, Клуж-Напока, Яссі та Тімішоара, а також військова прокуратура при Бухарестському військовому апеляційному суді.
Третім і останнім елементом системи військової юстиції у Румунії є Військова поліція Збройних Сил Румунії, яка у сучасному своєму вигляді фактично була сформована ще у 1990 році. Відповідно до відомчого закону основними завданнями, які покладаються на цей підрозділ, є забезпечення дотримання та підтримання внутрішнього порядку та військової дисципліни у військових об’єктах та обмежених військових районах, підтримки маневрування та мобільності, контролю та наведення руху транспортних засобів та військових колон, захисту військовослужбовців, безпека військових цілей, сприяння місіям спостереження, супроводу, охорони та супроводу військовополонених, керівництва та евакуації дислокованих осіб під час військових операцій.
До основних функцій цього підрозділу відносять загальний контроль за діяльністю військовослужбовців та документацією; контроль та підтримання військової дисципліни у місцях та на територіях дислокації чи скупчення військ, припинення будь-яких конфліктів між військовослужбовцями в середині підрозділів, а також із цивільним населенням; забезпечення безпеки під час здійснення військових парадів та навчань; запобігання незаконному переміщенню на територію військових частин, баз чи інших військових об’єктів незаконних пристроїв, матеріалів чи речовин; забезпечення безпеки у військових судах (трибуналах); затримання дезертирів у співпраці з поліцією, жандармерією, розвідувальною службою Румунії та іншими відомствами; запобігання самостійно або у співпраці з іншими органами, викраденню військової техніки, боєприпасів, озброєння та будь-яких інших пристроїв з військових баз; підтримання безпеки військовополонених.
Також Військова поліція може брати участь у пошуково-рятувальних/евакуаційних операціях разом з іншими органами у разі ліквідації наслідків землетрусів, повені чи інших катастроф.
Оскільки на Військову поліцію покладено лише контроль щодо дотримання військової дисципліни, несення внутрішньої служби та служби в гарнізоні; розслідування обставин дорожньо-транспортних пригод, в яких брали участь армійські машини або особовий склад Міністерства національної оборони; моніторинг подій, вчинених особовим складом армії; безпеку руху та законність використання військової техніки; перевірка військових документів, що посвідчують особу військовослужбовців; дотримання регулярного носіння військової форми; дотримання права щодо зберігання та носіння зброї та боєприпасів, то повноцінним правоохоронним органом її важко назвати, у зв’язку із чим її підрозділи повністю входять до складу Міністерства національної оборони та функціонують разом із військовими частинами і штабами.
На початку 2021 року Національним міністерством оборони Румунії на громадське обговорення подано законопроект щодо розширення повноважень Військової поліції у умовах дії військового стану чи інших особливих правових режимів, що полягає у поширенні її повноважень на цивільне населення та створення відповідних підрозділів та місць дислокації поза межами військових об’єктів по зразку із звичайними підрозділами поліції.
Таким чином, реформування в Україні системи військової юстиції в цілому та окремо її елементів є складним і надзвичайно відповідальним процесом, від ефективності якого залежить не тільки незалежність, професійність та рівень фахової компетентності працівників таких правоохоронних органів, а взагалі національна безпека країни в оборонній та військовій сферах, можливість здійснення правосуддя та стан правової захищеності військовослужбовців, а тому вкрай важливим при побудові складових елементів військової юстиції використання позитивного зарубіжного досвіду на цьому напрямі.
Використано матеріали з інтернет-ресурсів за посиланнями:
М.З. Луців, кандидат юридичних наук, начальник відділу організаційного та правового забезпечення Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону.