26.12.2020

«Бондарєв Юрій Михайлович - Щоб солдат повернувся додому живим». - Матеріал з історико-публіцистичного видання «Я, ВІЙСЬКОВИЙ ПРОКУРОР...»

              

Матеріал з історико-публіцистичного видання військової прокуратури Західного регіону України "Я, ВІЙСЬКОВИЙ ПРОКУРОР...", в основу якого покладено спогади військових прокурорів Прикарпатського військового округу, а сьогодні – Західного регіону України. Зібрані оповіді охоплюють період становлення органів військової прокуратури на Західних теренах України: від 1945 року і до сучасної доби.
 
Навчання на Військово-юридичному факультеті Московської військово-політичної академії я завершив у 1971-му році.
 
У органах військової прокуратури першою була справа про самовільне залишення військової частини. А потім – суцільним, як то кажуть,  потоком пішли справи про всі сторони військового, на той час – мирного, життя.
 
Але це був гарт, я набував достатнього різноманітного досвіду, котрий згодом зіграв позитивну роль уже під час реальних бойових дій, коли я служив на посаді військового прокурора Термезького гарнізону військової прокуратури Туркестанського військового округу. Прокуратура Термеза обслуговувала як гарнізони, так і зону відповідальності військових частин, що входили до складу 40-ї армії, котра була в ДРА.
 
Серед великої кількості справ, котрими я займався в Афганістані, хочу, зокрема, розповісти про один злочин, який ми розкрили і який можна назвати «шовковим».
 
Існувала база, котра входила у зону нашої відповідальності, і на якій зберігалися авіаційні боєприпаси. До військової прокуратури надійшла інформація, що авіаційні бомби – ОФАБ-250ШР, ОФАБ-500ШР – не вибухають під час бойового застосування. Це викликало нашу професійну увагу, і ми почали розбиратися.
 
Вийшли на двох прапорщиків і офіцера, які були особисто причетними до зберігання і відповідальними за збереження цих авіабомб.
 
Під час розслідування, з метою встановлення всіх тонкощів справи, нам, військовим прокурорам, довелося достеменно вивчити, з’ясувати: чому саме, за яких обставин, з яких причин може не розірватися штурмова авіабомба.
 
Ми розібралися у тих технологічних нюансах конструкції фугасів, які давали можливість злочинцям, фактично, виводити бомби з ладу, вчиняти протиправні дії, порушувати закон. А зовні авіабомби залишалися неушкодженими. Військові прокурори докопалися до істини і зрозуміли, як саме діяли офіцер і прапорщики.
 
Річ у тім, що ті військові скручували тильну частину авіабомби, «затилок», як її називали, – і зрізали парашутну систему.
 
А відсутність парашутної системи порушувала в авіабомбі другу ступінь готовності до бойового застосування. Просто кажучи, без парашута фугас міг спрацювати лише на твердому ґрунті, на камені, на скельному ґрунті. І ще дуже багато, вирішальним чином, залежало від кута падіння бомби на землю. Тобто навіть і на скелі фугас, позбавлений парашутної системи, спрацьовував далеко не завжди.
 
Мало того, парашут, на якому поступово наближалася до землі бомба, давав можливість пілоту відвести літак на небезпечну відстань від місця вибуху і уникнути ураження від вибуху потужного фугасу. Відсутність парашута на бомбі становила загрозу життю авіаторів під час бомбометання.
 
Ось чому у доповідях льотчиків з’явилося стільки повідомлень про неспрацювання парашутних систем та нерозривання бомб, що привернуло увагу командування і, звісно, військової прокуратури. Адже від цього безпосередньо залежали успішність бойової операції і саме життя льотчиків.
 
Ми провели огляди не лише на базі зберігання, але й на місцях, куди відправлялися авіабомби – від Хайратона до Баграму. Військові прокурори з’ясували, що саме там ці офіцер і прапорщики скручували «затильники» і зрізали парашутні системи.
 
А певною «таємницею» цього незвичайного злочину було те, що парашутні системи мали – у своєрідних умовах Афганістану – особливу цінність. Бо парашут авіаційної бомби виготовлявся із високоякісного шовку. Саме заради бездоганної шовкової тканини троє військових пішли на цей злочин. Вони продавали зрізані парашути місцевим мешканцям – здавали у дукан, афганський магазин. Заради наживи порушили закон, втратили військову честь і людську гідність.
 
Військова прокуратура зробила все, щоби офіцер і два прапорщика були притягнуті до кримінальної відповідальності і покарані у суворій відповідності до вимог закону. Так розкрили ми, військові прокурори, цей «шовковий» злочин…
 
Повна версія видання за посиланням: https://issuu.com/1037636/docs/book_about_veterans-1-2019_-_origin
 
©    Військова прокуратура
       Західного регіону України, 2019

кількість переглядів: 65