02.07.2015

Інтерв'ю військового прокурора Західного регіону України Олега Сенюка - "Львівська газета", 11 червня 2015 року № 22 (827)

86% військових злочинів у Західному регіоні — це самовільне залишення військової частини, дезертирство і самокаліцтво

 

Розмова з Олегом Сенюком, військовим прокурором Західного регіону України

Військова прокуратура Західного регіону України охоплює вісім областей: Івано-Франківську, Волинську, Львівську, Рівненську, Тернопільську, Закарпатську, Хмельницьку та Чернівецьку. У її віданні — військові злочини, вчинені на цих територіях. У розмові з «Газетою» військовий прокурор Олег Сенюк розповідає про причини низького рівня мобілізації в регіоні та найпоширеніші злочини, які вчинили військові, які дислокуються у Західному регіоні.
 
— Кілька тижнів тому прозвучала інформація, що план з мобілізації на Львівщині виконано на 50%.
 
— Справді, за статистичними даними Львівського обласного військового комісаріату, мобілізація становить навіть трохи менше ніж 50%. Але ця цифра стосується мобілізації людського ресурсу. Натомість план виконання військово-транспортного обов’язку щодо надання автомобільної техніки, яку скеровують у зону АТО, на Львівщині загалом виконують. У Західному регіоні є випадки ухиляння: підприємці, техніка яких підпадає під списки мобілізованої, зобов’язані надати її для потреб АТО, але часто такі машини перепродують, а потім користуються буцімто на правах оренди. У таких випадках порушується кримінальне провадження за фактом перешкоджання діяльності Збройних сил України. Ситуація з мобілізацією солдатів значно гірша. Але це питання радше до військових комісаріатів, як вони організували цей процес.
 
— На Вашу думку, чому такий низький рівень мобілізації?
 
— Одна з причин — діяльність медичних комісій. Саме вони роблять висновок щодо придатності особи до проходження військової служби. Нині близько 30% тих, хто пройшов медичне обстеження, визнані непридатними для служби. Тобто — кожен третій. Це надто висока цифра, тому є сумніви щодо справедливості цих рішень, тому зараз провадять роботу з виявлення в них корупційних складових. Для прикладу, в Хмельницькій області лікар однієї з призовних комісій отримав тисячу доларів за те, що визнав мобілізованого непридатним до служби. Справу скерували до суду, йому загрожує від 5 до 10 років ув’язнення. Ще один факт на Хмельниччині: по тисячі доларів з кожного призовника брала група осіб: лікар і два посередники. Для того, щоб попередити такі випадки, я дав доручення в рамках кримінальних проваджень перевірити негативні висновки, які зробили медиками. Звісно, це величезний масив роботи, тому насамперед ми перевіряємо ті комісії, висновки яких викликають підозру. Скажімо, є задокументований факт отримання неправомірної вигоди личаківсько-шевченківсько-залізничним військовим комісаром. Отож зараз ми перевіряємо його причетність і до інших злочинів, зокрема у сприянні іншим особам в ухиленні від служби буцімто за станом здоров’я. До слова, факти корупції серед комісарів, на жаль, теж є дуже частими й трапляються майже в кожному регіоні.
 
— У деяких селах чоловіки цілими днями переховуються у лісі, щоб їм не вручили повістку. Ви маєте можливість якось впливати на такі випадки?
 
— У Кримінальному кодексі України є стаття 336 «Ухилення від призову за мобілізацією». Якщо такі факти є, військові комісари повідомляють у МВС, нам, а ми проводимо розслідування, встановлюємо місце їхнього перебування і притягуємо до відповідальності. Таким людям загрожує від 2 до 5 років позбавлення волі. Але такі випадки не є масовими. Буває, що людина переховується, переїжджає з місця на місце чи переселяється в орендоване житло. Але треба віддати належне органам внутрішніх справ, які знають оперативну обстановку на місцях, отож такій людині сенсу переховуватися нема: рано чи пізно її знайдуть.
 


— Призовники ховаються, оскільки вважають: якщо повістку їм не вручать особисто, то й відповідальність за ухиляння від призову не настане…
 
— Є таке поняття — склад злочину. Один з його елементів — це усвідомлення особи, що вона ухиляється від мобілізації. Тобто суб’єктивний бік. Якщо людина перебуває за кордоном, у відпустці чи у відрядженні, і не знає, що її шукають, то складу злочину тут нема. Але якщо він робить це зумисне, й правоохоронці це доведуть, то кримінальна відповідальність настане незалежно від того, чи вручать йому повістку чи ні.
 
— Скільки порушено кримінальних справ через ухиляння від мобілізації?
 
— Загалом кількість справ щодо ухиляння від мобілізації є незначною, тому ми не встановлювали їхню питому вагу серед інших злочинів. Але якщо говорити про злочини, здійснені мобілізованими, то найбільше вони стосуються порядку проходження служби. Часто трапляється, що людина не змогла ухилитися від служби до призову, тому пробує зробити це на початку служби. Є випадки самокалічення, самовільне залишення військової частини, дезертирства. Частка таких злочинів становить близько 86% серед військових злочинів, вчинених у Західному регіоні. Ще один дуже поширений злочин: відмова виконувати наказ командира, тобто відверта непокора.

Є випадки самокалічення, самовільне залишення військової частини, дезертирства

 
  — Наскільки часто трапляється самокалічення і про   якого роду травми йдеться?
 
  — Найчастіше це — самостріл у ногу чи в руку. Це не серйозні рани, а радше легкі поранення, які дають можливість хоча б якийсь час, тиждень, два, три, провести не на полігоні, а в госпіталі. Буває й так, що солдати калічать себе не для того, щоб ухилися від служби, а через недбалість чи якісь особисті проблеми. Наприклад, солдата покинула дівчина й вийшла заміж за іншого. Загалом через порушення військовими порядку несення служби прокуратура Західного регіону завершила та скерувала до суду 393 кримінальні провадження. За вироком суду до кримінальної відповідальності притягнуто 344 особи. Переважно їм призначають покарання у вигляді позбавлення волі з відтермінуванням. Але трапляються і випадки, коли солдат після вироку суду опиняється в тюрмі.
 
— Зараз багато говорять про зловживання військовими алкоголем…
 
— Так, ця проблема справді є. Нещодавно навіть було внесено відповідні зміни в Кодекс про адміністративні правопорушення. У Львівській області найбільше накопичення військових є на Яворівському полігоні, відповідно й факти зловживання алкоголем там теж є. Для того, щоб цьому запобігати, прокуратура створила на території полігону прокурорсько-слідчу дільницю, яка займається постійною перевіркою правопорядку. У разі будь-яких порушень некримінального характеру солдатів чекає адміністративне покарання, зокрема тримання на гауптвахтах до 10 діб. Власне відновлення гауптвахт (їх тривалий час не було) є одним із таких превентивних заходів. І це стосується не лише алкоголю, а й, скажімо, невиконання наказу командира чи самовільного залишення території полігону, за відсутності кримінально-каранного діяння. Також ми плануємо відновити патрульну службу на військових полігонах, яка мала б свої постійні маршрути й слідкувала б за дотриманням правопорядку. Також очікуємо, що командування вживе певних заходів, щоб унеможливити потрапляння алкоголю на територію полігону.

Ми плануємо відновити патрульну службу на військових полігонах, яка мала б свої постійні маршрути й слідкувала б за дотриманням правопорядку

 
  — Зловживання алкоголем може мати дуже серйозні наслідки, аж до смертельних випадків.
 
  — У Західному регіоні злочинів із смертельними випадками, які було вчинено у стані алкогольного сп’яніння, фактично немає. Солдату дають зброю, коли він заступає в наряд або коли він проходить відповідне навчання. Він перебуває під постійним контролем, тому такі випадки майже неможливі. Злочини, здійснені в зоні АТО, є в компетенції прокуратури Південного регіону.
 
— Ви сказали, що однією з категорій військових злочинів є розкрадання військового майна. Нещодавно був скандал з оприлюдненим відео, де працівники кухні Яворівського полігону виносять сумками їжу. Міліція заявила, що вони виносили рештки, відповідно складу злочину там нема.
 
— Те, що кухарі виносять рештки, є компетенцією міліції. Ми займаємося серйознішими категоріями злочинів. Скажімо, вже скеровано до суду справу щодо начальника фінансової служби однієї з частин, який присвоїв близько 400 тисяч гривень, призначених для виплат солдатам. Ці гроші він банально перераховував на свою приватну банківську картку.
 
 
— Можете назвати частину?
 
— Вона в Західному регіоні, деталей не хочу називати, поки нема рішення суду. Щоправда, ця людина вже повернула дві третіх викраденої суми, решту зобов’язується повернути в суді, оскільки від цього залежить міра його покарання. Є також справи щодо незаконного заволодіння землями та приміщеннями Міністерства оборони. Нещодавно було закінчено досудове розслідування справи про викрадення майнового комплексу шляхом підробляння документів. Збитки становили близько 7 млн. грн. Але під час досудового розслідування це майно було повернуто Міністерству оборони.
 
— Чи можемо говорити про підсумкові цифри: скільки загалом було порушено кримінальних справ, за скількома з них уже є рішення суду?
 
— За п’ять місяців у восьми областях регіону закінчено більше ніж 650 проваджень. Це при тому, що слідчих лише є 24 особи, то можете собі уявити, яке навантаження. Скеровано до суду близько 400 справ. Значна частина проваджень перебуває на етапі досудового розслідування, чимало з них стосується осіб, які оголошені в розшук.
 
Розмовляла Ірина Гамрищак
 
Джерело: Львівська газета, 11 червня 2015 року № 22 (827)

кількість переглядів: 2490