30.12.2015

Відроджена війною: інтерв'ю військового прокурора Західного регіону України Олега Сенюка, "Голос України", № 249 (6253), 30 грудня 2015 року

ГОЛОС УКРАЇНИ, № 249 (6253)
СЕРЕДА, 30 ГРУДНЯ 2015 РОКУ
Відроджена війною
 
Днями виповнюється півтора роки, як Верховна Рада України відновила діяльність Головної військової прокуратури як структурного підрозділу Генеральної прокуратури України. Для військових прокурорів ці місяці були особливими, адже, коли на українську землю прийшов ворог, усі зрозуміли: без військових прокуратур держава не втримає під контролем становище із обороноздатністю взагалі і армією зокрема. Про те, яким був 2015 рік для відродженої військової прокуратури спілкуємося із  військовим прокурором Західного регіону України, полковником юстиції Олегом Сенюком.


— Олеже Володимировичу, чим особливою є діяльність військової прокуратури, порівняно із іншими?

— Насамперед, військова прокуратура відрізняється від інших специфічними функціями та піднаглядними об'єктами. Навіть, коли заходиш сюди, то одразу можна помітити, що режим пропуску і ставлення колег до один одного, і до відвідувачів, відрізняється від того, що ми бачимо у цивільних установах. Тут, у нас, усе надзвичайно організовано та чітко. Також військова прокуратура користується екстериторіальним принципом, тобто, ми не прив'язані у структурі до традиційного адміністративно-територіального поділу держави. Наприклад, діяльність прокуратури Київської області поширюється на Київщину, Чернігівської — на Чернігівщину, а у нас все по-інакшому — військова прокуратура Західного регіону представлена гарнізонами. Львівський гарнізон дислокується у Львові, при цьому його діяльність не перебуває у межах міста, а охоплює й інші обласні центри. Системний нагляд за законністю і правопорядком має основу у тому, що гарнізон опікується своїм командуванням та військовими частинами, які до нього належать. У вісьмох областях Західного регіону — 123 офіцери, прокурорські працівники. В інших прокуратурах, наприклад, на одну область припадає у декілька разів більше персоналу, ніж у нас на всі. До слова, третина від нашого складу є змінною та виконує свої обов'язки у зоні АТО.
 
А на заході Львівська область особлива тим, що тут більша кількість військових частин, держпідприємств... Наприклад, частина районів області – Самбірщина – піднаглядні військовій прокуратурі Івано-Франківського гарнізону, оскільки навантаженість на кожного прокурора Львівщини є більшим. Але, як на мене, кожен обласний центр цікавий і по-своєму особливий.
 
— Яким принципом керувалися очільники, коли набирали працівників до відродженої військової прокуратури?
 
— Загалом, військовими прокурорами і слідчими призначають громадян України із числа офіцерів, які проходять військову службу або перебувають у запасі і мають вищу юридичну освіту. Звичайно, в окремих випадках, за наказом Генпрокурора, на посади прокурорів та слідчих військових прокуратур можуть бути призначені особи, що не є військовослужбовцями. Однак, я вважаю, що діючий офіцер Збройних Сил України безпосередньо знає специфіку роботи, проходження служби і орієнтуються у можливих правопорушеннях. А цивільна особа витратить чимало часу на ознайомлення, аби вникнути у всі нюанси на вивчення термінів та понять. Діючий офіцер завжди у курсі справи, а це передовсім — результативність. Також працівник військової прокуратури повинен бути грамотним, відповідальним і мати бажання працювати задля позитивних змін в Україні. По суті, ці риси повинен мати кожен, хто хоче бути професіоналом.
 
Саме завдяки нашому складу, система органів військової прокуратури зараз є найбільш дієвою. Нам довіряють колеги із інших новостворених головних управлінь в областях, із Служби безпеки України. За півтора роки роботи ми показали, що при незначному, порівняно із іншими  правоохоронними органами, фінансуванні, ми показуємо результати, ефективно боремося проти корупції, виконуємо завдання, поставлені керівництвом держави і Генеральною прокуратурою.
 

За 11 місяців своєю роботою кожен військовий прокурор повернув до бюджету не менше одного мільйона гривень

Дуже важливою для військових прокурорів є не лише психологічна, а й фізична підготовка. Бойовий офіцер повинен відповідати своїй посаді. Бути і “бойовим”, і “офіцером” — підтягнутим, здоровим, не лише, коли дослужився до керівника, то папери на столі перекладати, і постанови писати, а виїжджати на місце події, брати безпосередню участь у затриманні й припиненні протиправної діяльності.
 
У нашому регіоні, ми, наприклад, щоп'ятниці збираємося на тренування. Якщо на якомусь працівникові “не сходиться форма”, то йому — завдання систематично виконувати додаткові вправи доти, доки проблему із цією “формою” не буде вирішено. Ми із адміністративним судом організували “Кубок Феміди”, представники правоохоронних органів грають у футбол. Це позитивно впливає не лише на стан фізпідготовки, а й сприяє комунікації між різними структурами.
 
— Із якими результатами військова прокуратура Західного регіону завершує 2015 рік?
 
— Незважаючи на невелику кількість особового складу, військова прокуратура регіону є злагодженою.  За 11 місяців роботи ми показали ефективнішу роботу, ніж інші прокуратури обласного рівня. Наприклад, ми знаходимося по результатах роботи, по кількості скерованих проваджень у сфері корупції на другому місці серед прокуратур обласного рівня по всій Україні. Наприклад, у Дніпропетровські області є значно більша кількість працівників і підпорядкування лише однієї області, у нас же — вісім, та ми показуємо кращі результати.
 
Упродовж 11 місяців 2015 року військовими прокуратурами гарнізонів Західного регіону України закінчено досудове розслідування у 1429 кримінальних провадженнях, це майже уп'ятеро більше, ніж минулоріч. До прикладу,  прокуратурами Київської області закінчено 409 проваджень, Одеської – 619, Харківської – 1082. Лише за жовтень-листопад ми завершили та скерували до суду 9 кримінальних проваджень у сфері протидії корупції. Найбільш резонансними серед них є справа щодо заволодіння колишнім директором ДП “Львівський бронетанковий завод” шляхом зловживання службовим становищем коштами держпідприємства у сумі понад 2 мільйони гривень. Директор підприємства розкрадав бюджетні кошти, замість того, щоби ремонтувати військову техніку і відправляти її у зону проведення АТО... Зараз він перебуває під вартою, йому інкримінують розтрату державних коштів. провадження знаходиться на розгляді в суді.
 
Буквально недавно задокументували факт отримання неправомірної вигоди директором Прикарпатського юридичного інституту, який входить до складу “Одеської юридичної академії”. Цей чоловік за своєю професією повинен був навчати студентів Закону і Порядку, аби молодь замінила застарілі кадри у правоохоронній системі. А натомість своїм прикладом показував, що все “вирішується” за допомогою хабарів. Однак цей горе-директор не врахував, що суспільство змінилося. Студенти зайняли світоглядно іншу позицію. До слова, сприяли військовим прокурорам у розслідуванні — спілкувалися, писали заяви про корупційні дії службових осіб цього вишу. Українці вже не мовчать, і я вбачаю у цьому неймовірне позитивне перетворення у країні.
 
Також декілька проваджень стосуються злочинів, вчинених працівниками митниці. Прикордонна зона — це обличчя держави. Як іноземця там зустрінуть, таке й перше враження гість матиме про Україну, такі й асоціації виникатимуть із прапором, який стоїть на прикордонній заставі.
 
Щоб вибити корупційну складову, на мою думку, варто“брати” не прапорщика, який десь поклав до кишені 200 гривень, хоча над цим теж треба працювати, а керівника, який змушує його до правопорушення.
 
Роботи все ж дуже багато... Інколи думаю про те, скільки пережило наше суспільство — відбувається оновлення правоохоронних органів, та й взагалі —  очищення влади, спецслужби працюють, зрештою, покарання ж невідворотне, та все ж є чиновники, у яких руки нестримно тягнуться до державних коштів. Однак ми, військові прокурори, робимо усе від нас залежне, аби такі злочинці “грілися” не між украдених державних коштів, а серед тюремних стін.
 
— Який із підпорядкованих Вам гарнізонів найбільше вирізняється серед інших?
 
  Військова прокуратура Ужгородського гарнізону — це один із позитивних прикладів у швидкості й якості розслідування кримінальних проваджень. Олег Ціцак, новопризначений керівник цього гарнізону, так організував роботу, що із моменту внесення провадження до Єдиного реєстру досудових розслідувань і до вироку минає 10 днів. Якщо інші правоохоронні органи розслідують справи про хабар і місяць, й два, і чи не півроку, то тут — 10 днів. На якість розслідування це не впливає, суд досліджує всі наявні матеріали справи, доказова база збирається швидко і якісно. Тут час грає вирішальну роль. Важливо, аби не зникли сліди злочину. Якщо когось допитати сьогодні, то людина пам'ятатиме деталі, а запитати те саме через місяць... Можна не лише щось забути чи сплутати, а й  зумисне засвідчити неправду.
 
Наша робота спрямована на декілька основних аспектів. Зокрема, це — реальне виконання рішень суду із повернення коштів до державного бюджету. Якщо розділити кількість повернутих коштів, беручи розрахунок на одного працівника прокуратури, то кожен за 11 місяців своєю роботою повернув до бюджету не менше 1 мільйона гривень. І це реальними готівковими платежами!
 
До слова, якщо порахувати затрати, які йдуть на утримання цього працівника (від грошей на канцелярські товари і до відряджень та заробітної плати), то він повертає понад дві третини коштів. Такі працівники дуже корисні для держави.

Христина ГОРОБЕЦЬ.
Львів

кількість переглядів: 1688