12.09.2017 Щоденні результати військової прокуратури Західного регіону України доводять: рішення про відновлення військових прокуратур було вкрай своєчасним і необхідним. - Стаття військової прокуратури Західного регіону України. "Вісник прокуратури", № 08'2017На межі другої половини 2017 року, символічно - в День Державного Прапора України, 23 серпня виповнюється рівно три роки відтоді, як Україна відновила діяльність військових прокуратур. З тих пір кожен день для офіцерів військових прокуратур є особливим. Адже перед ними постало завдання навести лад, правопорядок та справедливість у державі. І не тільки в армійському середовищі, ще й в цивільному. Тим більше - часи великого горя і злочинів, які Кремль безжально приніс в Україну. Звісно, багаторічний досвід роботи військової прокуратури говорить про те, що там, де є насильне або вмотивоване скупчення чи одночасне перебування чоловічого населення зі зброєю в руках, держава повинна мати інструмент професійної реакції до кваліфікації їхніх дій: злочин це чи ні. Так і працюють: з дня у день, не рахуючись із власним часом. Як кажуть (а це, до речі, підтверджується на практиці), головне робити свою справу професійно, на користь державі і для захисту українських земель. Фактично за трирічний період незначною кількістю слідчих військових прокуратур Західного регіону України (25 слідчих на 8 областей) розслідувано 10477 кримінальних проваджень. Для характеристики тенденції: за сім місяців 2017 року ця цифра становила 1771 кримінальне провадження. Як кажуть, істина в деталях, в цифрах. А тому, для доцільності варто розповісти й решту фактажу. Офіцери-правники завершили досудове розслідування в 3880 кримінальних провадженнях (736 у 2017 році), що становить 37% від розслідуваних (42% цьогоріч). До суду з обвинувальним актом скеровано 2114 кримінальних проваджень (438 в поточному році) – це 54% від числа закінчених (60% у 2017 році). Усе це говорить про те, що військові прокурори діють у скрутний для країни час по-офіцерськи. У сфері протидії корупції слідчими військових прокуратур Західного регіону України закінчено досудове розслідування у 190 кримінальних (у 2017 – 58), що є одним з кращих результатів серед інших військових прокуратур України. З них 154 кримінальні провадження – за фактами отримання неправомірної вигоди (у 2017 – 52). До прикладу: загалом торік військові прокурори в злагодженій роботі та ефективній координації дій з оперативними підрозділами Служби безпеки України та Національної поліції України затримали 85 посадовців. Це 30 прикордонників, 16 співробітників Національної поліції, 12 митників, 6 військових комісарів, 5 службових осіб Державної служби надзвичайних ситуацій України, 3 співробітників Державної фіскальної служби України та 5 посадових осіб місцевого самоврядування, у тому числі 2 депутатів місцевих рад. У цьому ж році затримано 29 посадовців: 8 прикордонників, 4 службових особи військових частин, 2 командирів військових частин, 2 митників, 2 керівників медичних закладів, 2 посадових осіб Держаудитслужби та 2 помічників народних депутатів України, а також по 1 співробітнику військової контррозвідки, військового комісаріату, Національної поліції, Державної виконавчої служби України, установи виконання покарань, помічника судді та голову сільради. Сума отриманої неправомірної вигоди торік склала 586,5 тис. грн, 49,6 тис. дол. США, 3,8 тис. євро та 7,7 тис. угорських форинтів. Попереджено отримання неправомірної вигоди посадовцями на суму понад 2,5 млн грн. У 2017 році суми хабарів склали 314 тис. грн, 77 тис. дол. США та 1 тис. євро. Незважаючи на утворення спеціальних правоохоронних органів із виявлення та розслідування службових та корупційних правопорушень, військові прокурори довели свою безумовну перевагу в подоланні цього негативного явища. У бюджетній сфері апаратом військової прокуратури регіону забезпечено реагування кримінально-правовими засобами на правопорушення. До суду скеровано 20 кримінальних проваджень (цьогріч – 5). Усього впродовж цих років встановлено фактів заподіяних збитків державі внаслідок кримінальних правопорушень на суму 164 млн 992 тис. грн (2335 тис. грн у 2017 році). Тільки завдяки кропіткій та виваженій роботі забезпечено відшкодування 133 723 тис. грн (2017 – 1471), тобто 81% від загальної суми заподіяних збитків (2017 – 63%). На суму невідшкодованих збитків – 24679 тис. грн (2017 – 551 тис. грн) заявлено позови. У зв’язку з переховуванням підозрюваних від органів досудового розслідування, у розшук цьогоріч оголошено 399 осіб, досудове розслідування у вказаних кримінальних провадженнях зупинено. Варто зазначити, що вищевказаних позитивних результатів прокурорам вдалося досягти у переважній більшості завдяки виконанню спільних координаційних заходів з територіальними правоохоронними органами – Службою безпеки України, Управлінням захисту економіки Національної поліції України. Звісно, сьогоднішній розвиток політичного та соціального життя у нашому суспільстві, складна економічна та політична ситуації не можуть не позначитися на діяльності органів прокуратури, вимоги до яких суттєво зростають. У тому числі до військових прокурорів – справжніх офіцерів. Тому далі піде суха мова фактів, доказів, кримінальних проваджень і обвинувальних актів. Але втім кожен, хто навіть нашвидкуруч перегляне результати найгучніших справ останніх років військових прокурорів Західного регіону України – визнає, що офіцери органів військової прокуратури свою справу знають! Серед показових на пріоритетних напрямках прокурорсько-слідчої діяльності сміливо можна зазначити кримінальне провадження щодо колишнього заступника директора – начальника відділу матеріально-технічного забезпечення ДП «Житомирський бронетанковий завод» та його спільника, керівника ТОВ «Укрвагонремтранс», за підозрою у заволодінні грошовими коштами державного підприємства в сумі понад 23 млн гривень. До слова, ця сума в понад 600 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. До того ж ці кошти мали піти на ремонт бронетанкової техніки для подальшого спрямування в зону проведення АТО. Отже, склавши пазл, як саме розкрадалися кошти з державної казни, і встановивши винуватість правопорушників, військові прокурори скерували кримінальне провадження до суду. Судовий розгляд вже триває. ДП «Житомирський бронетанковий завод» є одним із найстаріших у галузі, тільки за минулий 2016 рік реалізував продукції на суму понад 291,2 млн гривень. Завод із дев’ятизначними обертами. Як свідчить довідка, в 1943 році обстановка на фронтах Великої Вітчизняної війни була складною, вихід із ладу бронетанкової техніки - величезний. Тому було прийнято рішення сформувати держпідприємство на базі відповідного фронтового пересувного заводу. А з 2012 року його вивели зі сфери управління Міноборони України з підпорядкуванням державному концерну «Укроборонпром». До того ж змінили найменування на державне підприємство «Житомирський бронетанковий завод». Коротко, але по суті. Незважаючи на це, на постійну роботу ДП в напрямку освоєння нових видів бронетанкової техніки, його керівництво вирішило так би мовити «підзаробити» на державних замовленнях. Мова йде про мільйони, частина з яких могла б осісти в кишенях недобросовісних «ділків». Тож щойно розпочався повномасштабний ворожий наступ «зелених чоловічків» на східні землі України, завод отримав одне з найбільших оборонних замовлень від держави. У 2014 році з Міністерством оборони України було укладено договір на технічне обслуговування машин і устаткування спеціальної призначеності – капітальне відновлення 89 БМП. На виконання цих умов оборонне відомство тільки за півроку перечислило ДП «ЖБТЗ» понад 180 млн грн. У результаті - несправна бойова техніка. Розібратися з цим вирішили військові прокурори Західного регіону України. Зареєстрували кримінальне провадження. Розпочали досудове розслідування. І одразу ж по цьому виявили ряд прикрих фактів. Якщо детальніше, то на території заводу були обладнані складські приміщення для зберігання старої техніки. Керівництво підприємства, довго не думаючи, за фіктивними угодами із суб’єктами підприємницької діяльності, як виявилося – зі своїми друзями, нібито придбало комплектуючі для ремонту бронетанкової техніки для відправлення її в зону АТО. Хоча фактично жодних комплектуючих закуплено не було. Заступник директора заводу – начальник відділу матеріально-технічного забезпечення ДП «ЖБТЗ» знав, що на їхніх складах знаходиться значна кількість не облікованих комплектуючих до бронетанкової техніки. Тому, діючи у змові з директором ТОВ «Укрвагонремтранс», знімав необхідні для ремонту комплектуючі зі старої списаної техніки, що була на підприємстві. Поступово, виводячи державні кошти на власні рахунки, правопорушники спустошили завод на понад 23 млн гривень. Так і отримуємо схему, за якою зловмисники працювали кілька місяців. І, здавалося б, не підкопаєшся. Та не тоді, коли за справу взялися військові правники. Не можна не сказати кілька слів і про другого обвинуваченого у справі – товариша-підриємця, який проходить як директор ТОВ «Укрвагонремтранс». Тільки так картина буде повною. Отож, як тільки його призначили на керівну посаду (трапилося це 19 червня 2014 року на загальних зборах учасників підприємства), обвинувачений С. вступив у злочинну змову із заступником директора заводу Л. Зрозуміло, що схема їх змови виявилася класичною. Відповідно до попередньо розробленого плану посадовець Л. і спритний підприємець підписали нікчемний договір між ввіреними їм структурами на поставку комплектуючих до бронетанкової техніки. Щоправда, в цьому ж договорі не визначили його загальної вартості, не передбачили надання сертифікатів якості на продукцію, а також не обумовили переліку продукції, необхідної для постачання на ДП «ЖБТЗ». Звісно, усе навмисне. Сам же «бізнесмен» С., зловживаючи своїм службовим становищем, для прикриття безтоварних операції між ТОВ «Укрвагонремтранс» та ДП «ЖБТЗ» уклав завідомо фіктивні договори з «фірмами-прокладками» про нібито постачання цими підприємствами на суб’єкт господарювання комплектуючих до бронетанкової техніки, які фактично поставлені не були. Згодом, для реальної проплати та створення вигляду законності вищевказаних протиправних дій підприємець С. склав та видав завідомо неправдиві видаткові накладні про нібито постачання комплектуючих до бронетанкової техніки на ДП «ЖБТЗ». Опісля склав і передав на завод рахунки на оплату, яка без зволікання була зроблена за вказівкою його ж спільника – посадової особи ДП «ЖБТЗ». Під час досудового розслідування вказаного кримінального провадження військові прокурори Західного регіону України повідомили обом підозрюваним про підозру у вчиненні ряду злочинів. Зокрема, заступнику директора заводу – начальнику відділу матеріально-технічного забезпечення ДП «Житомирський бронетанковий завод» за ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 27 ч. 1 ст. 366 КК України. Натомість його спільнику, директору ТОВ «Укрвагонремтранс», за ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 27 ч.1 ст. 366 КК України. Зрозуміло, що і справедлива рука Феміди не могла залишитись осторонь таких зухвалих злочинів, а тому суд підтримав позицію військових прокурорів та обрав правопорушникам запобіжні заходи у виді тримання під вартою. На 60 днів. Як альтернативу, Шевченківський районний суд м. Львова призначив їм, відповідно, 30 млн грн та 25 млн грн застави. На початок 2016 року ці суми для України були безпрецедентними. Станом на зараз досудове розслідування вже завершено і підозрювані опинилися на лаві підсудних. Обвинувальний акт в кримінальному провадженні скеровано до суду для розгляду по суті. На цьому прикладі кожна посадова особа державних підприємств оборонно-промислових комплексів може переконатись – жодне правопорушення на шкоду державі та заради наживи на війні не обійде закон і справедливість, не обмине увагу військових прокурорів. Кожен злочин виявлять, зберуть усю доказову базу і доведуть справу до суду. Хотів заробити 300 тисяч гривень, а натомість отримав 7,5 років позбавлення волі. Йдеться про ще одну не менш показову справу – викриття на хабарництві старшого слідчого в особливо важливих справах Управління Служби безпеки України у Львівській області. «Копаючи» максимально глибоко, військові прокурори встановили: вказаний підполковник юстиції, який понад 16 років боровся зі злочинністю, вимагав та отримав неправомірну вигоду в розмірі 300 тис грн від свідка у кримінальному провадженні за прийняття рішення щодо непритягнення останнього до кримінальної відповідальності. Надвечір 20 липня 2015 року на території тематичного ресторану горе-офіцер передав посадовій особі Головного управління Державної міграційної служби України у Львівські області ключі від власної автівки. Мовляв, «хабар потрібно покласти в багажне відділення». Що і було зроблено. Викрили правопорушника на гарячому військові прокурори Західного регіону України спільно із співробітниками внутрішньої безпеки Служби безпеки України. А предмет злочину в повному обсязі виявили в автомобілі корупціонера. Обставини кримінального правопорушення під час досудового розслідування підтвердилися в повному обсязі. І вже восени того ж року військові прокурори направили обвинувальний акт у кримінальному провадженні до Сихівського районного суду м. Львова для розгляду по суті (за ч. 3 ст. 368 КК України). Весь цей час, навіть під час судового процесу, екс-правоохоронець вину не визнавав. Як результат - суд призначив йому покарання у вигляді 7 років 6 місяців реального позбавлення волі. Крім того, призначив додаткове покарання у вигляді заборони займати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування на строк 3 роки з конфіскацією всього особистого майна, а також з позбавленням військового звання підполковник юстиції. Те, що на митницях процвітає корупція, ні для кого не секрет. А от виявити її та побороти - вкрай складно. Утім, можливо. Із цією місією чудово справляються військові прокурори. Як приклад, 19 січня цього року військові прокурори Львівського гарнізону за матеріалами та спільно з оперативними співробітниками Управління захисту економіки у Львівській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України задокументували факт вимагання та одержання неправомірної вигоди виконувачем обов''язки заступника начальника Львівської митниці Державної фіскальної служби України. Взяли його «на гарячому». Під час одержання неправомірної вигоди – 15 тис. дол. США. Горе-посадовець вимагав гроші від підлеглих працівників за нестворення їм штучних перешкод під час проходження служби та переміщення по займаним посадам. Іншими словами – збирав «данину» за посади. Суми коливалися від 4 тис. грн. до 2 тис. дол. США. Діяв митник досить зухвало. Не побоявся одержувати гроші від посередника, теж працівника митниці, безпосередньо в службовому кабінеті у приміщенні Львівської митниці, що знаходиться в самому центрі міста Львова. Нове призначення на Львівській митниці мало благородну мету – зменшити ризики корупції в їхніх рядах. Утім результат виявився протилежним, оскільки до керівництва стали люди, які буквально протягом першого місяця своєї роботи почали систематично вимагати і одержувати неправомірну вигоду. Крім того, зазначимо, що 41-річного корупціонера на займану посаду призначили незадовго до затримання – 12 грудня минулого року. І дещо більше за місяць, його затримали: напередодні завершення терміну виконання його обов’язків як в.о. заступника керівника. Також під час досудового розслідування прокурори встановили схему – як посередник збирав та передавав гроші «наверх». Є також свідчення працівників Львівської митниці, які давали грошові кошти. На щастя, заради справедливості і правопорядку, на митниці залишилися свідомі люди, більшість з яких дали покази. Досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні завершено. Обвинувальний акт скеровано до суду для розгляду по суті. Початок 2016 року УСБ України у Львівській області скерувало до військової прокуратури Західного регіону України повідомлення про те, що начальник Управління житлового господарства Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради, зловживаючи службовим становищем та з метою протиправного особистого збагачення, вимагає від місцевого підприємця хабар за сприяння в укладенні ЛМР з ТОВ договорів на проведення робіт з облаштування території міста Лева (ред. – Львова). Згідно попередньою домовленістю, якої досягнуто на неодноразових зустрічах, горе-зловмисник пообіцяв за «відкат» посприяти в укладені трьох договорів на проведення капітального ремонту будинків на загальну суму понад 892 тис грн та одного договору з капітального облаштування території м. Львова на загальну суму понад 10 млн грн. Розмір «хабара» мав становити 8-10% від суми договору. До речі, як виявилося, до кризи в країні, така послуга чиновника коливалася від 10 до 15%. При цьому він висунув раніше знайомому підприємцю вимогу: в разі незгоди і, відповідно, несплати – договори підписані не будуть. Тож підприємець, будучи поставлений в умови, за яких відмова від надання неправомірної вигоди зашкодить його законним правам та інтересам, погодитися на неправомірні вимоги чиновника, але звернувся до правоохоронців, бо знав, тільки офіцери зможуть йому допомогти. З тієї миті до справи приступили військові прокурори Західного регіону України у тандемі із співробітниками відділу по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Управління Служби безпеки України у Львівській області. Спецоперація, наслідком якої стало затримання посадовця, тривала близько 10 місяців. Перший «транш» він отримав 13 вересня – 10 тис грн, тобто 8% від суми договору. А затримали чиновника восени 2016 року (ред. – 17 листопада), в рамках контролю за вчиненням злочину, під час отримання другої частини неправомірної вигоди у розмірі 80 тис грн. Відбувалося це фактично навпроти Управління СБУ – саме таке неординарне місце для зустрічі вибрав корупціонер. Безпосередньо грошових коштів в руки він не брав. Відповідно до домовленості та з метою конспірації, зустрівшись з вищезгаданим підприємцем, зайшов у магазин, де купив поліетиленовий пакет. Тоді ж сказав покласти гроші у цей контейнер, щоб не брати гроші в руки. Після цього, довго не вагаючись, пакет згорнув і сховав у кишеню. Як встановило слідство, за сприяння підозрюваного орган місцевого самоврядування з травня по липень 2016 року укладав з вищевказаною комерційною організацією договори на «замовлені роботи» в центральній частині міста. У першому випадку сума договору склала 123,3 тис. грн. Загалом у договорах йшлося про капітальні ремонти будинків на різних вулицях Львова. Усього, внаслідок вчинення указаних неправомірних дій 50-річний чиновник одержав частину хабара у розмірі 90 тис. грн. Таким чином, у його діях вбачаються ознаки тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. За цим фактом досудове розслідування вже завершено. Обвинувальний акт у кримінальному провадженні в поточному році скеровано до Франківського районного суду м. Львова для розгляду по суті. Цікавий факт: вказана особа також підозрюється в іншому злочині, який в травні 2016 року призвів до пожежі та зсуву відходів на Грибовицькому сміттєзвалищі Львівщини, в результаті якого під завалами опинилися троє рятівників. Достеменно знаючи, що перебуває під слідством, не поцурався вимагати та отримувати хабарі. До того ж, підбурював вказаного підприємця до «заробітку на темі львівського сміття». За грошову винагороду в близько 5% від суми укладеного договору обіцяв усіляко посприяти йому в укладенні договорів щодо вивезення сміття з міста Львова. Для характеристики тенденції варто назвати ще один яскравий приклад. Подія відбулася з в другій половині минулого року, а кримінальне провадження нещодавно пішло до суду. Йдеться про викриття 3 листопада 2016 року слідчим відділом військової прокуратури Західного регіону України у тандемі зі співробітниками Управління СБУ в Чернівецькій області на вимаганні та одержанні неправомірної вигоди начальника Управління внутрішньої безпеки в Чернівецькій області Головного управління Нацполіції в Чернівецькій області, який діяв у змові зі своїм заступником та за посередництва адвоката, а також намагання цими особами підкупу військового прокурора Чернівецького гарнізону. Військовою прокуратурою Чернівецького гарнізону здійснювалось досудове розслідування стосовно особи, яка підозрювалась в отриманні хабара. Про це ж знали і двоє горе-поліціантів, які у внутрішній безпеці працювали доволі тривалий час. На своїх же «нових» посадах корупціонери пробули недовгий час: начальник управління з травня 2016 року, а його заступник – із серпня. Тож, попередньо розробивши детальний план злочинних дій та розподілу ролей між собою, вони вирішили залучити до справи адвоката. І спільно вимагали у батька підозрюваного грошові кошти у розмірі 11 тис доларів США, обіцяючи вплинути на прийняття службовим особами військової прокуратури Чернівецького гарнізону рішення щодо перекваліфікації дій підозрюваного. Адвокат, який діяв від імені співучасників-правоохоронців, у разі відмови надати вказану суму коштів, погрожував батькові правопорушника максимальною мірою покарання його сину та негайним звільненням останнього з роботи. Частину хабара у розмірі 5 тис дол. США офіцери поліції планували передати військовому прокурору, а решту - 6 тис. дол. США розділити між собою та адвокатом. Прокурор, будучи людиною принциповою та професійною, одразу ж звернувся з відповідним рапортом до керівництва військової прокуратури Західного регіону України. Саме під час передачі прокурору гарнізону частини неправомірної вигоди у розмірі 5 тис. дол. США було затримано керівника Управління внутрішньої безпеки, його заступника, а згодом і адвоката, який тривалий проміжок часу переховувався від органів досудового розслідування. Крім того, під час обшуків у їх службових кабінетах було вилучено, окрім самого хабара (5 тис. дол. США), ще й 3,5 тис іноземної валюти і близько 5 тис грн. Обвинувальний акт у кримінальному провадженні скеровано до Шевченківського районного суду м. Чернівці для розгляду по суті (за ч. 3 ст. 369, ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 369-2 КК України). Маневреність є для армії стрижнем і запорукою зразкового виконання військових завдань як на мирній території, так і на полі бою. Для військових прокурорів головним є закон як основа сучасної правової держави, а справедливість, якої щодня добиваються правники, – основа демократії. За цією маневреною роботою заради законності завжди криються досвідчені люди з високоефективної системи – системи органів військової прокуратури у складі Генеральної прокуратури України. Їх робота – не лише займатися дезертирами, солдатами, офіцерами і генералами, а й високопоставленими чиновниками різної масті структур. 2014 рік позначився для діяльності відділу організації участі прокурорів у суді та нагляду за виконанням судових рішень у кримінальному провадженні військової прокуратури Західного регіону України вагомими результатами. Саме тоді посипались сотні кримінальних проваджень, чимало з яких стосувалися військових злочинів проти встановленого порядку несення військової служби. До них, до речі, належать самовільне залишення військової частини або місця служби та дезертирство (ст.ст. 407–408 КК України). Так сталося, що динаміка цих злочинів у перші періоди війни та проведених шести хвиль мобілізації стрімко зростала. За вказаними фактами з часу відновлення інституту військових прокуратур і до кінця 2015 року було засуджено чимало осіб. Та й опісля, адже наступні роки не позначилися зменшенням засуджених військовослужбовців цієї категорії. Скажімо, впродовж 2016 року та семи місяців поточного року суди винесли вироки щодо понад 550 бійців. Це з урахуванням тих військовослужбовців, які самовільно залишили місце служби під час перших хвиль мобілізації та переховувалися від органу досудового розслідування доволі тривалий час. Але все намарне – від вчиненого і справедливої Феміди не сховатися. Цілком зрозуміло, що зростання кількості злочинів проти порядку проходження військової служби пояснюється напруженою ситуацією на території Східної частини України та збройною агресією Російської Федерації в окремих районах Донецької та Луганської областей. Крім того, за цей період прокурори взяли участь у розгляді понад 2000 кримінальних проваджень судами першої інстанції та 84 – судами апеляційних інстанцій. Загалом упродовж трьох років на Західних теренах України засуджено понад 2 тис. осіб за вчинення не тільки військових злочинів, але й інших кримінальних правопорушень. До прикладу… На початку червня цього року відбувся повторний судовий розгляд за фактом держзради бійця України. І вдруге військові прокурори Західного регіону України довели – винний! Винний перед державою, перед народом України і перед товаришами по службі, які в мить зради майора мужньо, вірно та гідно виконували свій військовий обов’язок на благо Батьківщини. Ця новина не так давно миттю облетіла не тільки простори Інтернету по всіх мережевих виданнях, а й усі мас-медіа країни. Резонансна подія вкотре підтвердила: проти своєї неньки Батьківщини воюють також військовослужбовці нашої армії. І за такий злочин кожен, хто посягне на її суверенітет і незалежність, буде законно покараний. Усе згідно з Кримінальним кодексом України. Отож, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області підтримав позицію військової прокуратури і визнав винним військовослужбовця однієї з військових частин Хмельниччини у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України (державна зрада). Зазначимо, що вказане кримінальне провадження вже розглядалось судом. Рівно рік тому вказаного майора вже було засуджено Старокостянтинівським районним судом Хмельницької області до 11 років позбавлення волі. Утім, з процесуальних підстав вирок не набрав законної сили. Під час нового судового розгляду прокуратура довела, що військовик, який присягав на вірність народу України, умисно передав представникам Російської Федерації відомості які містять державну таємницю. А саме: повну інформацію про план польоту військового літака-розвідника, що дало змогу іноземній державі спланувати заходи з протидії та зменшити результативність виконання спеціального завдання. Окрім того, під час виконання спеціального польоту «зрадник» відмовився виконувати законну вимогу штурмана екіпажу в скеруванні літака по запланованому курсу і ухилився від маршруту. Порушивши режим «мовчання», намагався встановити контакт з невідомими особами і направив літак до лінії державного кордону з Російською Федерацією. Без будь-якої можливості самостійно дістатись до аеродромів на території країни-агресора змушений був здійснити посадку літака на заплановану лінію польоту. Хмельницький міськрайонний суд врахував усі обставини і визнав військовика винним у державній зраді. Рішенням суду його позбавлено волі строком на 12 років з позбавленням військового звання «майор». Діяльність військової прокуратури Західного регіону України невідривна від життя суспільства і держави. Саме тому впродовж останніх трьох років (ред. – 2014-2017 років) прокуратура регіону досягла неабияких результатів у виконанні свого конституційного обов’язку щодо представництва інтересів громадянина або держави в суді. Зокрема, впродовж вказаного періоду органами військової прокуратури регіону подано до суду позови на загальну суму понад 239 млн грн. Задоволено судами 1270 позовів на суму понад 197 млн грн, з яких понад 37 млн грн – про стягнення коштів безпосередньо до бюджету. Як приклад, у січні 2016 року прокуратурою регіону заявлено позов в інтересах Міноборони України про стягнення з ТОВ «Укрзахідавтоспецмаш» до держбюджету штрафних санкцій за порушення строків ремонту військової техніки, яка призначалася для відправки у зону АТО, на суму понад 2 млн грн, який судом розглянутий та задоволений. Крім цього, забезпечено реальне виконання рішень суду на суму понад 498 млн грн, у тому числі стягнуто до бюджету понад 19 млн грн. Забезпечено добровільне відшкодування у розмірі понад 27 млн грн. Зокрема, забезпечено реальне виконання судового рішення щодо повернення державі земельної ділянки колишнього Повурського авіаційного полігону площею 10 тис. га, вартістю 196 млн. грн., розташованої на території Ковельського району Волинської області. «За жодний рік існування функції представництва інтересів громадянина або держави в суді військова прокуратура Західного регіону України не досягала таких високих результатів з даного напрямку роботи, як тепер. Усе виключно принциповій та цілеспрямованій роботі», - зазначив т.в.о. прокурора регіону Євген Білоусов і додав, що основні зусилля спрямовувалися також на реальне поновлення порушених прав громадян та інтересів держави. Окрім захисту інтересів держави у сфері наповнення державного бюджету представницька діяльність військових прокуратур регіону у 2014-2017 роках зосереджувалась також і на інших пріоритетних напрямках, у тому числі щодо повернення у державну власність незаконно відчуженого нерухомого військового майна. До прикладу, завдяки вжитим військовою прокуратурою Західного регіону України заходам, у 2016 році забезпечено реальне виконання судового рішення і до державної власності повернуто незаконно відчужене нерухоме майно у м. Тернополі – колишнє приміщення побутового обслуговування. Загальна площею його становить понад 1 тис. кв. м, а вартість – понад 7,8 млн грн. Також надзвичайно результативною є представницька діяльність прокуратури у сфері земельних відносин. У січні минулого року військовою прокуратурою Ужгородського гарнізону забезпечено реальне виконання судового рішення щодо повернення державі незаконно відчуженої земельної ділянки в м. Виноградові, що на Закарпатті, вартістю 20 млн грн. Задля захисту порушених інтересів держави у сфері земельних відносин військова прокуратура пройшла всі судові інстанції, щоб повернути Міноборони незаконно відчужені землі площею 30,6 га. Крім того, послідовно було внесено відповідні зміни до земельно-кадастрових даних. Господарський суд Закарпатської області погодився з правовою позицією прокуратури, задовольнив позов прокурора гарнізону та скасував незаконне рішення Виноградівської міської ради від 2001 року щодо передачі даної земельної ділянки дочірньому підприємству. Доведено, що з власності держави ділянка колишнього військового складу пального вибула без відповідного рішення Кабінету Міністрів України. Вагомим є і повернення вже поточного року Міноборони України земельної ділянки вартістю понад 30 млн грн. Так, Господарським судом м. Києва задоволено позов заступника військового прокурора Чернівецького гарнізону Західного регіону України про визнання недійсними та скасування рішень Хмельницької обласної ради ще від 23 грудня 1994 року та 30 січня 2001 року щодо вилучення земель оборони та їх надання в постійне користування лісогосподарському об''єднанню. Зокрема, на підставі вказаних рішень органу місцевого самоврядування комерційна структура використовувала в господарських цілях земельну ділянку на території Чемеровецького району Хмельницької області. Загальна її площа становить 196 га, а вартість – понад 30 млн грн. Згодом військова прокуратура гарнізону для виконання судового рішення забезпечила перехід права ведення лісового господарства на вказаній території до Шепетівського військового лісгоспу ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат». Зокрема, було забезпечено належну охорону ділянки з метою недопущення незаконних рубок лісових насаджень. Звісно, слід згадати і про цьогорічне, багатотомне, протистояння незаконній забудові унікального природно-історичного парку «Знесіння». Про нього мова піде далі. 20 лютого 2017 року господарським судом Львівської області задоволено заяву про забезпечення позову заступника військового прокурора Західного регіону України про визнання недійсним договору оренди землі та витребування з чужого незаконного володіння земельної ділянки, розташованої у парку «Знесіння» у м. Львові по вул. Довбуша, 15. Встановлено, що наприкінці 2008 року між Львівською міською радою та ТОВ «Архібуд» укладено договір оренди вказаної ділянки площею 2,89 га, на якій опісля розпочато будівельні роботи. Надалі, 1 лютого 2017 року, даний суб’єкт господарювання звернувся до державного реєстратора із заявою про реєстрацію на вказаній території об’єкта незавершеного будівництва, а через п’ять днів рішення було прийнято на користь останнього. Однак, під час реєстрації не зазначено ані ступінь забудови, ані точне місце розташування майна, що не виключає продовження забудовником будівельних робіт та ймовірність ствердження ним, що будівельні роботи, які виконані після 6 лютого 2017 року, були виконані до цієї дати. Завдяки чіткій та послідовній позиції прокуратури регіону судом заборонено вказаній комерційній організації та іншим третім особам здійснювати будь-які підготовчі та будівельні роботи, а також накладено арешт на спірну земельну ділянку. «Регіональний ландшафтний парк «Знесіння» – це не тільки один з об’єктів природно-заповідного фонду України, а й чудовий парк, який зберіг свою первісну красу навіть на фоні урбаністичних пейзажів, – зазначає т.в.о. військового прокурора регіону Євген Білоусов. – Крім того, для львів’ян парк назавжди пов’язаний з легендою, що колись по цих стежинах гуляв сам цісар Австро-Угорської імперії». Невдовзі після цього, по-перше, прокуратура зареєструвала кримінальне провадження за фактом умисного невиконання ТзОВ «Архібуд» та іншими третіми особами ухвали господарського суду Львівської області від 20 лютого 2017 року, яка того ж дня набрала законної сили. Дісно, вказаний суб’єкт господарювання не виконував ухвалу суду і продовжував здійснювати будівельні роботи на цій території. Його дії кваліфікували за ч. 2 ст. 382 КК України (невиконання судового рішення). Відомості внесла до Єдиного реєстру досудових розслідувань. По-друге, 7 квітня 2017 року своїм рішенням Господарський суд Львівської області задовольнив позов першого заступника прокурора регіону, яким визнав недійсним договір оренди на землі та витребував на користь держави в особі Кабінету Міністрів України земельну ділянку, що розташована в межах історично ареалу Львова поблизу парку «Знесіння» та перебуває під охороною ЮНЕСКО. «У межах парку «Знесіння», що здавна перебуває під охороною ЮНЕСКО, 24 кілометри стежин, мальовничі пейзажі і підземна цілюща вода»,− повідомив прокурор і додав, що ця територія без індустріальних забудов стане чудовим місцем, де захисники держави, які повертаються із зони АТО, зможуть оздоровлюватися і відновлювати свої душевні та фізичні сили. По-третє, прокуратурою до суду подано позов про скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію за комерційною структурою права власності на об’єкт незавершеного будівництва на земельній ділянці по вул. Довбуша, 15 у м. Львові, що знаходиться в історичному ареалі м. Львова та межує з регіональним ландшафтним парком «Знесіння». З метою недопущення заподіяння шкоди інтересам держави та територіальної громади Львова до суду також подано клопотання про забезпечення позову щодо заборони комерційній структурі, державним реєстраторам та іншим особам, які мають право здійснювати реєстрацію нерухомого майна, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо спірного об’єкта незавершеного будівництва до набрання законної сили рішенням суду за вказаним позовом. 7 липня 2017 року Львівський окружний адміністративний суд задовольнив клопотання заступника військового прокурора Західного регіону України про забезпечення позову. Таким чином, на час розгляду справи вжито заходів про недопущення можливих дій щодо перереєстрації спірного об’єкта та його реалізації. Це в свою чергу могло унеможливити поновлення порушених інтересів держави та територіальної громади. На завершення, 31 липня 2017 року Львівський апеляційний господарський суд залишив без змін рішення господарського суду Львівської області від 28 квітня 2017 року. Указаним рішенням задоволено позов заступника військового прокурора регіону в інтересах Державної екологічної інспекції у Львівській області до ТзОВ «АрхіБуд» та стягнув 76 тис грн шкоди, завданої державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства. Зазначимо, що службові особи ТзОВ «АрхіБуд» здійснили незаконну порубку дерев і чагарників на території земельної ділянки по вул. Довбуша, 15 у м. Львові. Зокрема, зрізали 159 дерев різної породи та віку, чим зумисне заподіяли шкоду державі в розмірі 76 тис грн. Саме так забудовник вирішив розчистити територію для проведення підготовчих та будівельних робіт в межах історичного ареалу Львова поблизу парку «Знесіння». Порушені інтереси держави та територіальної громади міста Лева поновлено. Представницька діяльність військової прокуратури в суді зумовлена потребами в належному забезпеченні державних інтересів, необхідністю підтримки верховенства права. Оскільки повноваження прокуратури відповідають закріпленим у документах Ради Європи та Європейського Союзу європейським стандартам. Також прокуратура регіону вживала заходи щодо захисту інтересів держави у сфері збереження державного матеріального резерву. Доцільно зауважити, що з прийняттям нового профільного закону (ред. – ЗУ «Про прокуратуру») суттєво обмежено підстави та ускладнено відповідну процедуру представництва прокурором інтересів громадянина або держави в суді. Зокрема, відповідно до ст. 23 Закону представництво прокурором інтересів держави в суді можливо лише у випадку, якщо цей захист не здійснює або неналежним чином здійснює відповідний орган державної влади. З метою з’ясування вказаних обставин фактично необхідно здійснити перевірку органу державної влади. Однак, проведення будь-яких перевірок, у тому числі з метою встановлення наявності підстав для представництва прокурором в суді інтересів держави чинним Законом України «Про прокуратуру», не передбачено. Зазначені обставини не дають можливості здійснювати систематичний та ефективний захист інтересів держави шляхом застосування представницьких повноважень. Водночас 2 червня 2016 року Верховною Радою України прийнято зміни до Конституції, відповідно до яких повноваження органів прокуратури ще більше звужуються. І ці зміни набрали чинності восени минулого року. Так, відповідно до вказаних змін за органами прокуратури залишаються лише функції підтримання публічного обвинувачення, нагляду за досудовим розслідуванням та представництва інтересів держави в суді у виключних випадках. Таким чином, поняття представництва прокурором інтересів громадянина в суді взагалі виключається, а представництво інтересів держави зводиться нанівець. Якщо ж говорити про реальний стан справ, то торік завдяки втручанню військової прокуратури Івано-Франківського гарнізону забезпечено виплату дружині загиблого військовослужбовця – учасника АТО одноразової грошової допомоги внаслідок загибелі чоловіка. Зазначену допомогу член сім’ї загиблого військовослужбовця не могла отримати протягом 3-х місяців, незважаючи на неодноразові звернення до військового командування. І лише після звернення до прокуратури її права було поновлено упродовж двох тижнів. Крім того, військовою прокуратурою Чернівецького гарнізону забезпечено поновлення порушених трудових прав військовослужбовця запасу – інваліда 3 групи, якого незаконно звільнив з роботи начальник КЕВ м. Чернівці. Зокрема, зазначений громадянин неодноразово звертався по допомогою до вищестоящих квартирно-експлуатаційних установ вищого рівня, але це не дало результату. Після заяви до військової прокуратури остання звернулась до суду з метою захисту його порушених прав. Рішенням суду незаконний наказ про звільнення скасовано, а громадянина – поновлено на роботі. Чк вже зазначалося, відповідно до прийнятих змін до Конституції України, виключено можливість прокурора здійснювати представництво в суді інтересів громадянина. Але такі зміни за умови збройної агресії на теренах України можуть призвести до того, що права військовослужбовців, які ризикують власним життям, знаходячись у зоні конфлікту, захищати буде нікому, адже жоден центр надання правової допомоги, які повинні замінити органи прокуратури у питаннях правового захисту громадян, не функціонуватиме, образно кажучи в окопах. Майно та озброєння військових частин, а також бюджетні кошти, що виділяються на потреби оборонного відомства, будуть безконтрольно розкрадатися. Тому такі законодавчі зміни можуть призвести до повного безладу у військових частинах та установах, матеріальних втрат і падіння бойового духу особового складу. Буквально ще три роки тому, коли тільки починалися бойові дії на Сході України, до військової прокуратури Західного регіону України громадяни зверталися з вузьким спектром запитань та порад. До прикладу, щодо захисту порушених соціальних прав на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби. Та поступово обсяг і коло звернень ставали все різноманітнішими, а їх кількість суттєво росла. Зокрема, упродовж цього періоду військова прокуратура Західного регіону України розглянула 3803 звернення. Цьогоріч – 1014 звернень, а якщо говорити про попередні роки, то їх кількість збільшилась в рази: 2023 торік проти 617 в 2015 році та 149 - з моменту утворення військових прокуратур. При цьому збільшились показники і вирішених звернень – 2317 і з них задоволених – 269. На особистому прийомі за вказаний період прийнято 1011 громадян, з яких тільки половина минулого року – 504. Військова прокуратура зі свого боку всіляко допомагає при вирішенні соціальних, правових та будь-яких побутових проблем українських воїнів, які захищають нас на східних кордонах країни. З цією метою прокурори регулярно проводять особисті прийоми громадян та військовослужбовців у місцях найбільшої дислокації захисників держави. Крім того, за вказаний період керівниками прокуратур здійснено 56 виїзних прийомів громадян у військових частинах та за місцями найбільшого проживання військовослужбовців. До прикладу: цьогоріч на виконання вимог вказівки військового прокурора Західного регіону України керівництвом військових прокуратур Львівського, Чернівецького, Ужгородського, Хмельницького, Тернопільського та Рівненського гарнізонів, а також начальником секретаріату прокуратури регіону, який відповідальний за доступ до публічної інформації, проведено особисті прийоми в 25 військових формуваннях. Серед основних питань, що тепер озвучують військові, на відміну від попередніх років, є порядок проходження військової служби в особливий період, підписання контракту, підстави та порядок звільнення з військової служби, підстави та порядок призначення та виплати одноразової грошової допомоги у зв’язку з пораненням, підстави та порядок виплати грошової допомоги у зв’язку з піднайомом житла, повноваження центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги. «Військові прокурори регулярно зустрічаються з громадянами та військовослужбовцями не тільки в приміщеннях військових частин, а й у шпиталях та на полігонах, – зазначає т.в.о. військового прокурора регіону Євген Білоусов. – Ми не вправі забувати про захисників держави. Наш обов’язок не тільки прийняти у них звернення, а й обговорити наболілі питання та знайти шляхи їх вирішення для реального поновлення порушених прав». Крім того, офіцери органів військової прокуратури зустрічаються у форматі «віч-на-віч» з учасниками бойових дій. Спілкуються з матерями, батьками та дружинами Героїв, полеглих за Україну. Загалом під час таких зборів кожен з присутніх військовослужбовців або членів їх родин має змогу висловитись та отримати необхідну консультацію і допомогу. Обговорюють також стан виплат грошового забезпечення військовослужбовцям, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, додаткової винагороди за безпосередню участь у бойових діях. До того ж розглядаються питання протиправних дій командування військових частин щодо тривалого незвільнення військовослужбовців з військової служби, безпідставне виведення поза штат, не надання довідок про участь в АТО. Такі питання досліджувались в рамках кримінального провадження. А з громадянами, які не в змозі прийти на такі зустрічі, спілкуються за допомогою Skype–зв’язку. Як зазначають військові прокурори, ніхто, а передовсім правоохоронні органи, не вправі забувати про тих, хто боронить нашу державу, та про членів їхніх сімей. Особливо в умовах сьогодення, коли важко переоцінити актуальність питань соціального і правового захисту членів військовослужбовців, демобілізованих та сімей загиблих під час АТО бійців. Зміни в законодавстві щодо діяльності прокуратури, що пов’язані з прийняттям нового профільного Закону, не зумовили суттєвого зменшення надходжень до прокуратури регіону кількості звернень. Щоправда, дані обставини зумовили надходження значної кількості звернень громадян, які не віднесені до її компетенції. Але це, в свою чергу, свідчить про велику довіру суспільства до військової прокуратури Західного регіону України. Однак зумовлює направлення близько 34% від усіх звернень для вирішення до інших відомств - 1322 звернення за три роки існування військової прокуратури регіону. Вказані обставини також свідчать про правову необізнаність суспільства щодо проведених реформ та повноважень органів прокуратури. У зв’язку з цим військова прокуратура Західного регіону України систематично проводить інформування суспільства через засоби масової інформації. Результати роботи вказують, що захист прав і свобод людини і громадянина є одним з важливих напрямів прокурорської діяльності щодо особистого прийому, розгляду звернень та забезпечення доступу до публічної інформації. Вимоги Генерального прокурора з даного напрямку виконуються. Підпорядкованими прокурорами при здійсненні перевірок за зверненнями забезпечувалось повне, об’єктивне та якісне вирішення кожного викладеного доводу, надавались юридично грамотні, обґрунтовані та мотивовані відповіді з посиланням на законодавчі акти. Варто зазначити, що передумовами та причинами надходження звернень громадян є порушення їх соціальних прав та відсутність реагування уповноваженими особами на ініціювання перед вищим командуванням вивчення і розгляду проблемних питань щодо забезпечення їх соціальних прав. Йдеться також і про незабезпечення реалізації прав громадян службовими особами піднаглядних військових формувань та підприємств Міноборони України та підприємств оборонно-промислового комплексу. У цих випадках заявниками оскаржувались дії вказаних посадових осіб під час застосування житлового законодавства та законодавства про працю, підстави притягнення військовослужбовців до дисциплінарної і матеріальної відповідальності, порядок та умови преміювання, нарахування і призначення пенсій, виплати основних та додаткових видів грошового забезпечення, вихідної та підйомної допомоги, грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, призову за мобілізацією, неналежного оформлення документів під час звільнення або на отримання статусу учасника АТО, звільнення від військової служби тощо. Це засвідчує недостатній рівень обізнаності військових посадових осіб та службових осіб різних рівнів щодо діючого законодавства України із зазначених питань. До прикладу, в 2016 році кількість вирішених звернень з питань досудового розслідування зменшилась удвічі: 2016 року ця цифра становила 272 звернення, а 2015 року – 528. Під час реалізації функцій представництва інтересів громадян та держави в суді торік вирішено 17 звернень проти 78 звернень у 2015 році. Це пов’язано з позбавленням органів прокуратури повноважень щодо здійснення представництва інтересів громадян в суді. Наприклад, до внесення цих змін, за зверненням громадянки військова прокуратура Луцького гарнізону подала до Луцького міськрайонного суду Волинської області позовну заяву про визнання неправомірними дій Департаменту соціальної політики Луцької міської ради щодо відмови заявниці у встановленні статусу члена сім’ї військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби, яку задоволено. Доцільно також зазначити, що тільки торік (ред. – у 2016 році) до військових прокуратур регіону надійшло 600 звернень військовослужбовців. Йдеться також про членів сімей загиблих військовослужбовців та учасників АТО, що в рази менше у порівнянні з 2014-2015 роками. Зазвичай звертаються за допомогою щодо сприяння у виплаті заборгованостей грошового забезпечення; недорахування грошового забезпечення; пришвидшення здійснення виплат у зв’язку з каліцтвом, отриманим під час проходження військової служби у зоні антитерористичної операції; при втраті військових облікових документів тощо. І тут державницька позиція військових правників забезпечила поновлення інтересів скаржників. Зокрема, 11 серпня 2016 року на особистому прийомі прийнято звернення демобілізованого. Захисника, який впродовж 7 місяців з дня подачі документів не отримав допомоги у зв’язку з інвалідністю. До того ж він вказав про схожу ситуацію з його двома побратимами. За втручання прокуратури фактично за 6 днів троє колишніх бійців отримали кошти на суму понад 600 тис грн. Також в минулому році до прокуратури Львівського гарнізону звернувся колишній військовослужбовець, учасник АТО, щодо невидачі протягом 2 місяців військового квитка. На наступний день, після звернення, квиток йому видали. Та перейдімо до ще одного прикладу. Знову ж таки у серпні минулого року до військової прокуратури Луцького гарнізону звернулась мати полеглого учасника АТО щодо неможливості оформлення та надання їй статусу члена сім’ї військовослужбовця, який загинув під час проходження військової служби. Тому 22 серпня військова прокуратура гарнізону скерувала позовну заяву до Луцького міськрайонного суду в її інтересах до Департаменту соціальної політики Луцької міської ради - про визнання дій неправомірними та спонукання до вчинення дій. Зазначена позовна заява задоволена. Лише за втручання працівників органів військової прокуратури витребовуються документи з військових частин, у яких демобілізовані місяцями не могли їх отримати, у тому числі щодо отриманих поранень під час боїв на Сході. Такі випадки поновлення прав військовиків за втручання військової прокуратури непоодинокі. Першими серед військових прокуратур України заступники військового прокурора Західного регіону України провели особисті прийоми громадян у режимі відеоконференцзв’язку Skype. «Це забезпечило своєчасне та реальне поновлення порушених прав громадян без витрачання їх часу та коштів на приїзд до прокуратури регіону», – зазначив заступник прокурора регіону Михайло Балан. Таке впровадження Skype-прийому громадян не тільки покращило особистий контакт потребуючих людей із керівництвом органів військової прокуратури, а й суттєво зменшило витрачання часу та коштів на їхнє добирання до прокуратури на особистий прийом. Для спрощення процедури звернення особи старшого віку, які не мають можливості скористатися інтернет-зв’язком, звертаються до прокуратури гарнізону в своїй області. На місці їм допомагають спершу записатися на он-лайн прийом, а згодом уже сконтактуватися з прокуратурою регіону. Випадків відмови в задоволенні запитів не було. Повертаючись до календаря військових прокуратур, де три роки тому з’явилася ще одна пам’ятна дата, мимоволі занурюєшся в світ статистики і фактів. Відтоді прокуратури регіону за наслідками вивчень стану додержання законодавства зареєстрували 1077 кримінальних проваджень. На усунення виявлених порушень внесли 1621 лист, за результатами розгляду яких: до дисциплінарної відповідальності притягнули 3649 службових осіб та відшкодували 109,9 млн грн (з них – 50,9 млн грн до бюджету). У цей же трирічний період внесли 279 подань у порядку ст. 65 Закону України «Про запобігання корупції». За результатами їх розгляду до дисциплінарної відповідальності притягнули 387 службових осіб. Також прокурори склали 747 протоколів про вчинення військових адміністративних правопорушень. З них уже розглянуто 642, а у 297 випадках призначено покарання у вигляді тримання на гауптвахті, 219 – штраф на загальну суму 323,2 тис грн. Розуміючи, що головним пріоритетом у діяльності правоохоронних органів є боротьба з корупцією, основні зусилля спрямовувались на виявлення та припинення саме цього негативного явища - складено 52 протоколи про вчинення адміністративних правопорушень, пов’язаних з корупцією. І, незважаючи на позбавлення функцій зі складення протоколів, у 2017 році взято участь у розгляді 16 протоколів про вчинення адміністративних правопорушень, пов’язаних з корупцією. Не залишаються у якості вільних спостерігачів та продовжують наступати й на інших фронтах. Попри відсутність повноважень, принципову позицію займає прокуратура регіону і до усунення порушень інтересів військовослужбовців та членів їх сімей, у тому числі учасників АТО. Діяльність органів військових прокуратур Західного регіону спрямована на виявлення усіх порушень Закону. Попри те, що на Сході країни відбувається АТО, значний обсяг порушень законів виявлено в діяльності службових осіб військових формувань та підприємств оборонно-промислового комплексу. До прикладу: в липні 2016 року військова прокуратура Івано-Франківського гарнізону виявила в одній з військових частин нестачу та некомплектність авіаційно-технічного майна вартістю 178 тис грн. Винна особа вже засуджена за ч. 3 ст. 425 КК України. Незадовго до цього, в березні того ж року, апаратом прокуратури регіону виявлено, що посадові особи Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції, зловживаючи своїм службовим становищем, здійснили розтрату чужого майна – бюджетних коштів на суму понад 1,6 млн грн. Провели правопорушники цю «махінацію» шляхом перерахування вказаних коштів на рахунки ТзОВ Санаторій «Київ-плюс» за ненадані послуги щодо психологічної реабілітації учасників АТО, чим вчинили злочин, передбачений ч. 5 ст. 191 КК України. Досудове розслідування триває. Кримінальне провадження розслідується органами поліції. Взялися військові прокурори і за декларації. А точніше – за зумисне її неподання особами, що уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Розпочали зі Львова. І вже є хороші результати. Так, військові прокурори Західного регіону України провели вивчення додержання службовими особами державного підприємства «Львівський державний авіаційно-ремонтний завод» вимог Закону України «Про запобігання корупції». Опрацювавши відомості Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, виявили зумисні неподання декларацій за 2016 рік заступником директора ДП «Львівський державний авіаційно-ремонтний завод» та головним інженером (першим заступником директора держпідприємства). Свої дії заступник директора ДП з понад 12-річним стажем на займаній посаді аргументував відсутністю обов’язку подавати декларацію. Хоч згідно Закону він, як особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зобов’язаний щорічно до 1 квітня її подавати. Відомості про злочини заступника директора та головного інженера підприємства в липні цього року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань (за ст. 366-1 КК України). Досудове розслідування триває. До того ж, робота військової прокуратури Західного регіону України на вказаному напрямку не завершується. Опрацювавши відомості ЄДРДО, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, офіцери прокуратури регіону виявили несвоєчасне повідомлення директором ДП «Львівський радіоремонтний завод» про суттєві зміни в майновому стані. Встановлено, що 13 травня 2017 року вказана посадова особа купила автомобіль вартістю 950 тис грн. І у зв’язку з придбанням останній упродовж 10 діб мав повідомити НАЗК про суттєві зміни в майновому стані. Утім, повідомив про це тільки 29 липня, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, передбачене ч. 2 ст. 172-6 КУпАП. 31 липня 2017 року військова прокуратура регіону спільно з Управлінням захисту економіки у Львівській області Нацполіції України стосовно директора склала протокол про вчинення адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією. Документ направлено до суду для розгляду по суті. Судовий розгляд триває.
|
кількість переглядів: 3986 |