Логин:
Пароль:
Реєстрація Забули пароль?

20.05.2019

П’ять років боротьби військової прокуратури Західного регіону України з наслідками військового конфлікту. - Стаття військової прокуратури Західного регіону України. "Вісник прокуратури", № 4'2019

П’ЯТЬ РОКІВ БОРОТЬБИ ВІЙСЬКОВОЇ ПРОКУРАТУРИ ЗАХІДНОГО РЕГІОНУ УКРАЇНИ З НАСЛІДКАМИ ВІЙСЬКОВОГО КОНФЛІКТУ

Вісник прокуратури, 4'2019

Головні події останніх п’яти років у зоні проведення операції об’єднаних сил (до 30 квітня 2018 року – антитерористичної операції) на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей ознаменовані кривавими обстрілами, бойовими протистояннями, непоправними людськими та матеріальними втратами.

З метою протидії та запобігання незаконній діяльності російських і проросійських збройних формувань у війні на сході України 14 серпня 2014 року народні депутати України підтримали в першому читанні та в цілому законопроект № 4446а «Про внесення змін до Закону України „Про прокуратуру” щодо створення військових прокуратур». За відповідне рішення проголосували 249 парламентарів. У зв’язку з цим, на підставі наказу Генерального прокурора України Яреми В.Г. від 22 серпня 2014 року № 76ш, прокуратуру з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України реорганізова но шляхом перетворення у військову прокуратуру Західного регіону України.

Доволі довго третина особового складу була змінною, адже офіцери прокуратури регіону виконували свої обов’язки у зоні АТО/ООС. Решта прокурорсько- слідчих працівників військової прокуратури Західного регіону України наводили лад, правопорядок і справедливість на цих територіях.

Однак цим їхня діяльність не обмежувалась: відлуння гібридної війни відчувається і на віддалених від збройного конфлікту територіях, зокрема Західній Україні.

Висвітлюючи повсякденну діяльність військових прокурорів, варто наголосити на двох епізодах: за принципової позиції в судах офіцерів військової прокуратури засуджено за державну зраду двох вояків, які у скрутний для держави час стали перебіжчиками.

Нещодавно засуджено до покарання у виді позбавлення волі строком на 14 років за дезертирство і державну зраду військовослужбовця з Львівщини.

Так, 8 жовтня 2018 року Шевченківський районний суд міста Львова за результатами спеціального (заочного) судового розгляду визнав винним військовослужбовця однієї з військових частин Львівщини у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 408 (дезертирство, вчинене в умовах особливого періоду) та ч. 1 ст. 111 (державна зрада) КК України.

У суді військовою прокуратурою Львівського гарнізону Західного регіону України доведено, що старший солдат у червні 2014 року не з’явився з лікувального закладу до військової частини та досі незаконно перебуває поза межами її розташування, проводячи час на власний розсуд.

Крім того, доведено, що вказаний боєць після завершення лікування у військовому госпіталі вирішив стати на злочинний шлях, переслідуючи мету завдання шкоди суверенітету, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності України. Засуджений вступив до незаконного воєнізованого формування «Народна міліція» терористичної організації «ЛНР», де проходить службу до цього часу у складі батальйону «Зоря». Також брав участь у бойових діях проти сил АТО в районі міста Дебальцевого Донецької області, неодноразово проявляв інтерес до інформації щодо місць дислокації окремих підрозділів однієї з військових частин у зоні АТО і в телефонних розмовах з військовослужбовцями намагався їх відмовити від виконання бойових завдань та пропонував перейти на бік незаконних воєнізованих формувань терористичних організацій «ЛНР/ДНР».

Усі зібрані військовою прокуратурою Львівського гарнізону та 1-м головним відділом 6-го управління Головного управління військової контррозвідки Департаменту контррозвідки Служби безпеки України докази під час досудового розслідування повністю підтвердили в суді злочин старшого солдата. Суд урахував указані обставини, наведені прокурором, і призначив зловмиснику покарання у виді позбавлення волі строком на 14 років з конфіскацією майна.

Також військова прокуратура відстояла у суді призначення реальної міри покарання військовослужбовцю за державну зраду.

Так, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області підтримав позицію військової прокуратури Хмельницького гарнізону і визнав винним військовослужбовця однієї з військових частин у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 111 (державна зрада) КК України.

Зазначимо, що це кримінальне провадження вже розглядалось судом і майора було засуджено до покарання у виді позбавлення волі строком на 11 років, утім з процесуальних підстав вирок не набрав законної сили.

Під час нового судового розгляду прокуратура довела, що військовослужбовець, діючи умисно, передав представникам Російської Федерації відомості, які містять державну таємницю, а саме – повну інформацію про план польоту військового літака-розвідника, що дало змогу іноземній державі спланувати заходи з протидії та зменшити результативність виконання спеціального завдання.

Окрім того, під час виконання спеціального польоту зрадник відмовився виконувати законну вимогу штурмана екіпажу щодо скерування літака за запланованим курсом і ухилився від маршруту. Порушивши режим мовчання, намагався встановити контакт з невідомими особами і спрямував літак до лінії державного кордону з Російською Федерацією.

Позбавлений будь-якої можливості самостійно дістатись до аеродромів на території країни-агресора, майор був вимушений здійснити посадку літака на заплановану лінію польоту.

Суд урахував усі обставини і визнав зловмисника винним у державній зраді. Його позбавлено військового звання майора і впродовж 12 років він відбуватиме призначене судом покарання.

Завдяки військовій прокуратурі Рівненського гарнізону Славутський міськрайонний суд Хмельницької області визнав винним військовослужбовця військової служби за контрактом – постачальника речовин із зони бойових дій у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.

У суді доведено, що солдат Збройних Сил України, перебуваючи поблизу блокпоста в місті Щастя Луганської області, виявив рослини конопель та подрібнив їх. У такий спосіб він незаконно виготовив та зберігав наркотичний засіб – канабіс для власного споживання, а згодом – перевіз товар додому на Хмельниччину.

Зловмисника засуджено до покарання згідно із законом, призначаючи яке, суд врахував повне визнання ним вини.

Окрім того, у вересні 2018 року за процесуального керівництва військової прокуратури Рівненського гарнізону Рівненський міський суд Рівненської області засудив 40-річного молодшого сержанта за носіння, зберігання, придбання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

Прокуратурою доведено, що вказаний військовослужбовець узимку 2017/2018 років, знайшовши у лісових насадженнях між населеними пунктами на Луганщині, незаконно привласнив: наступально-оборонні осколкові ручні гранати РГД-5 з уніфікованим запалом дистанційної дії, Ф-1 з уніфікованим запалом дистанційної дії та РГН з ударно-дистанційним запалом.

Пізніше, продовжуючи свої злочинні дії, після повернення із зони АТО незаконно зберігав боєприпаси у власному помешканні. Суд врахував указані обставини і призначив бійцю покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки, при цьому звільнив від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік.

На жаль, як свідчить досвід, користування такою нелегальною зброєю, здобутою в зоні воєнного конфлікту на сході держави, призводить і до трагічних випадків.

Так, військовою прокуратурою Рівненського гарнізону завершено досудове розслідування в кримінальному провадженні за підозрою п’ятьох громадян, з яких двоє є військовослужбовцями, у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263, пунктами 6, 9 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 263 та ч. 5 ст. 27 КК України.

Установлено, що в січні 2017 року мешканці Житомирщини, діючи з корисливих мотивів, вчинили на Рівненщині розбійний напад на власника бурштинусирцю та його батьків, аби незаконно заволодіти «сонячним каменем».

У результаті сутички, що виникла в гаражі потерпілого, двоє нападників здійснили кілька пострілів у батька. Від отриманих травм пенсіонер помер дорогою до лікарні.

Зрозумівши, що трапилося, правопорушники забрали мішок з коштовним камінням та зброєю й залишили місце злочину на автомобілі.

Загальна вартість вкраденого бурштину вагою понад 7,7 кг становить понад 17 тис. дол. США.

Зброя, що використовувалась під час розбійного нападу, за версією слідства, здобута в зоні АТО 46-річним військовим. Так, під час обшуків було виявлено та вилучено 1247 бойових патронів, автомат Калашникова, снайперську самозарядну гвинтівку, ручний кулемет Калашникова, дві реактивні протитанкові гранати РПГ-26, п’ять гранат РГД-5 та ще не один десяток боєприпасів і вогнепальної зброї.

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні скеровано до суду для розгляду по суті. Судовий розгляд триває.

Слід звернути увагу й на інший випадок. За процесуального керівництва військової прокуратури Хмельницького гарнізону під час збуту зброї затримано бійців добровольчого воєнізованого формування. У жовтні 2018 року слідчими Слідчого управління Головного управління Національної поліції у Хмельницькій області за матеріалами та спільно з оперативними співробітниками відділу по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Управління Служби безпеки України у Хмельницькій області задокументовано факт незаконного збуту нарізної автоматичної зброї групою осіб, які входять до складу добровольчого воєнізованого формування.

Установлено, що вказані особи збули автомат Калашникова, 30 набоїв до нього та пістолет Макарова калібру 9 мм за 3600 дол. США.

Під час досудового розслідування вказаного кримінального провадження з метою встановлення усіх причетних осіб упродовж липня – вересня 2018 року задокументовано факти незаконного збуту цією групою осіб: одного автомата Калашникова АК-74, двох пістолетів калібру 9 мм та набоїв до них, ста набоїв калібру 7,62 мм та трьох ручних гранат РГД-5.

Чотирьом особам, у яких було виявлено кошти, отримані внаслідок закупок, повідомлено про підозру: трьом правопорушникам – за ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 263 КК України та ще одному – за ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 263 КК України.

Досудове розслідування завершено. У березні 2019 року обвинувальні акти щодо усіх причетних осіб скеровано до суду.

Як приклад доцільно навести й один із останніх випадків. Упродовж лютого 2019 року за процесуального керівництва військової прокуратури Чернівецького гарнізону слідчими слідчого управління Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області задокументовано факт придбання, зберігання, носіння та збуту без передбаченого законом дозволу зброї та боєприпасів офіцером однієї з військових частин, дислокованих на Буковині.

Установлено, що вказаний військовослужбовець, вступивши у злочинну змову з колишнім колегою по службі, налагодив постачання зброї та боєприпасів із району проведення ООС на територію Чернівецької області, де здійснював її збут. У такий спосіб він реалізував без передбаченого законом дозволу автомат Калашникова, 30 патронів, 17 гранат РГД-5, РПГ-7В та три постріли до нього за 42 тис. гривень.

Під час отримання чергової частини грошових коштів у сумі 13,5 тис. Грн 21 лютого поточного року офіцера затримано, а кошти вилучено в повному обсязі.

Наступного дня військовослужбовцю повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 263 КК України. Розслідування триває.

Щоденна діяльність військової прокуратури охоплює й такий напрям роботи, як представництво. Зокрема, представництво в суді покликане належним чином забезпечувати державні інтереси і права громадян, оскільки повноваження прокуратури відповідають закріпленим у документах Ради Європи та Європейського Союзу стандартам.

Наприклад, на території Західного регіону України згідно з даними Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги, зареєстровано 77 825 учасників бойових дій. Порівняно з першими роками проведення АТО у 2018–2019 роках можемо констатувати суттєве зменшення кількості звернень військовослужбовців, учасників АТО та ООС, рідних загиблих.

Сьогодні учасники АТО та ООС або їхні родичі переважно звертаються з питаннями стосовно отримання одноразової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця.

Стосовно здійснення грошових виплат необхідно вказати, що у всіх випадках, коли подано документи, здійснюються розрахунки за визначеними видами допомог.

Так, у період 2014–2018 років у Західному регіоні України одноразову грошову допомогу в разі загибелі (смерті) військовослужбовця виплачено 828 родинам загиблих на загальну суму 500,5 млн грн. Одноразову грошову допомогу в разі інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності виплачено 3426 військовослужбовцям на загальну суму 586,8 млн грн. Одноразову грошову допомогу в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців від небойових втрат – 157 родинам на загальну суму 99,7 млн гривень.

Окрім цього, одним із проблемних питань є неможливість отримання учасниками АТО та ООС земельних ділянок, адже органи місцевого самоврядування та органи державної влади часто необґрунтовано відмовляють у виділенні земельних ділянок.

Наприклад, упродовж 2016–2018 років до Коритнянської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області неодноразово звертався учасник АТО про надання згоди на розробку проекту відведення земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлового будинку. Але сільрада безпідставно йому відмовляла, чим обмежила його конституційні та соціальні права як громадянина та учасника АТО.

За цим фактом військовою прокуратурою Ужгородського гарнізону в червні 2018 року зареєстровано кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України.

Аналогічне кримінальне провадження за фактом відмови службовими особами органів місцевого самоврядування у наданні учасникам АТО земельних ділянок зареєстровано військовою прокуратурою Луцького гарнізону.

Так, посадовими особами Клеванської селищної ради Рівненської області умисно не виконується рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 21 грудня 2018 року, яке набрало законної сили, щодо винесення на засідання найближчої сесії розгляду клопотання учасника АТО з приводу виділення йому у власніть земельної ділянки у смт Клевані.

Також у червні 2018 року за вказаним фактом військовою прокуратурою Рівненського гарнізону зареєстровано кримінальне провадження за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України. Досудове розслідування триває.

Прикро, що трапляються факти вчинення корупційних злочинів у сфері забезпечення прав учасників бойових дій на отримання земельних ділянок. Зокрема, влітку минулого року військовою прокуратурою Львівського гарнізону спільно зі слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у Львівській області та Управлінням захисту економіки Департаменту захисту економіки Нацполіції у Львівській області в межах контролю за вчиненням злочину задокументовано факт вимагання та отримання неправомірної вигоди головою Сопошинської сільської ради Жовківського району Львівської області.

Хабар у розмірі 2500 дол. США призначався за надання учаснику АТО дозволу на розроблення технічної документації щодо відведення у приватну власність земельної ділянки. Йдеться про площу в 0,12 гектара.

Окремої уваги потребує питання психологічної реабілітації, соціальної та професійної адаптації учасників АТО.

Заходи із психологічної реабілітації учасників АТО проводяться у разі отримання особами статусу учасника бойових дій, або інваліда війни, або учасника війни.

На території України такі заходи у 2017 році надавали 5 центрів соціально-психологічної реабілітації та 16 реабілітаційних установ, з якими Державною службою України у справах ветеранів війни та учасників АТО і регіональними органами соціального захисту населення укладено договори про надання послуг із психологічної реабілітації учасників АТО.

Обов’язкове надання психологічної реабілітації, соціальної та професійної адаптації для військовослужбовців передбачене в Законі України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а також Положенні про психологічну реабілітацію військовослужбовців Збройних Сил України, які брали участь в АТО, під час відновлення боєздатності військових частин (підрозділів), затвердженому наказом міністра оборони України від 9 грудня 2015 року № 702.

Водночас Рахунковою палатою України у 2017 році проведено аудит ефективності використання коштів державного бюджету на заходи із соціальної підтримки учасників АТО. Його результати свідчать про катастрофічний стан організації роботи на вказаному напрямі у минулих роках, тож у лютому 2017 року Державна служба України у справах ветеранів війни та учасників АТО, а також регіональні органи соціального захисту населення припинили заходи із психологічної реабілітації учасників АТО.

Тобто практикою доведено, що наявність значного матеріального ресурсу не гарантує його раціональне та ефективне використання.

Однак наявні і позитивні тенденції. Так, у 2017–2019 роках прокуратурою регіону значно посилено стан законності у вказаній сфері, забезпечено поновлення прав учасників АТО та ООС, здійснено реагування щодо посадових осіб органів державної влади та місцевого самоврядування в частині виділення земельних ділянок.

Серед проблемних питань варто виокремити організацію психологічної реабілітації у військових частинах, яка фактично не здійснюється або виконується лише формально. Причиною вказаного є відсутність у більшості військових частин фахівців із психології з достатнім практичним досвідом у здійсненні психореабілітаційних заходів. Необхідним також є забезпечення прав учасників АТО та ООС на отримання земельних ділянок. На жаль, у органів прокуратури відсутні достатні повноваження щодо захисту прав учасників АТО та ООС. Саме військова прокуратура у перші роки війни, ще за наявності відповідних повноважень, була і залишається невідривною від життя суспільства і держави і досягла значних результатів у виконанні свого конституційного обов’язку щодо соціального і правового захисту військовослужбовців та учасників АТО.

Наприклад, у квітні 2016 року до прокуратури Львівського гарнізону звернувся колишній військовослужбовець – учасник АТО щодо невидачі протягом 2 місяців військового квитка. За втручання військової прокуратури квиток видали наступного ж дня після звернення.

Або інший випадок. У серпні 2016 року до прокуратури звернувся учасник АТО щодо неповної виплати грошового забезпечення у лютому – березні 2015 року однією з військових частин с. Старичів Яворівського району. Того ж місяця за реагування військової прокуратури заявник отримав грошове забезпечення, гарантоване йому Законом, у розмірі 8,5 тис. гривень.

І таких випадків чимало, коли завдяки принциповій позиції військової прокуратури Західного регіону України вживаються всі можливі заходи щодо своєчасного надання уповноваженими особами учасникам АТО та членам їх родин необхідної допомоги, у тому числі всіх належних виплат, пільг, пенсій тощо у межах вимог законодавства.

Наодинці з проблемами не залишається жодна сім’я. Громадяни звертаються до офіцерів військової прокуратури Західного регіону України – і вони їм допомагають. Адже це обов’язок кожного військового прокурора перед громадянами, державою, Законом і собою.

кількість переглядів: 1765