Логин:
Пароль:
Реєстрація Забули пароль?

27.04.2021

"ОРГАНІЗАЦІЯ ПРАВООХОРОННОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У СФЕРІ ОБОРОНИ: ДОСВІД РЕСПУБЛІКИ ПОЛЬЩА ДЛЯ УКРАЇНИ" - Стаття керівника Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону В. Вдовитченка. ІА проект "РЕЗОНАНС", 27.04.2021

ОРГАНІЗАЦІЯ ПРАВООХОРОННОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У СФЕРІ ОБОРОНИ: ДОСВІД РЕСПУБЛІКИ ПОЛЬЩА ДЛЯ УКРАЇНИ

Віталій ВДОВИТЧЕНКО 27 квітня 2021 року

Нещодавно Указом Президента України від 25 березня 2021 року №121/2021 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 25 березня 2021 року «Про Стратегію воєнної безпеки України» (далі-Стратегія). Безперечно цей важливий документ має велике значення для підтримання обороноздатності України в умовах агресії з боку Російської Федерації, оскільки розкриває зміст комплексу заходів спрямованих на всеохоплюючу оборону України.

Зокрема, Стратегією передбачені цілі, пріоритети та завдання реалізації державної політики у воєнній сфері, сфері оборони і військового будівництва, серед яких виділяють ряд пріоритетів, зокрема,пріоритет розвитку інституційних спроможностей Міністерства оборони України та інших органів управління складових сил оборони, який реалізовуватиметься шляхом виконання ряду основних завдань серед яких реалізація ефективних антикорупційних програм і запровадження нетерпимості до корупції та проявів корупційних явищ, виявлення та припинення кримінальних та інших правопорушень, підвищення рівня доброчесності в силах оборони [1].

Отже, завдання шляхом виконання яких досягатиметься ефективна всеохоплююча оборона України визначені. Ці завдання повинні бути виконані задля досягнення мети зазначеної у Стратегії, бо у іншому випадку цей документ так і залишиться декларативним, що не сприятиме зміцненню обороноздатності держави.

Для ефективного досягнення мети визначених завдань на рівні держави повинен існувати дієвий механізм за допомогою якого їх буде виконано. А чи існує в Україні такий механізм для виконання завдання з реалізації ефективних антикорупційних програм і запровадження нетерпимості до корупції та проявів корупційних явищ, виявлення та припинення кримінальних та інших правопорушень, підвищення рівня доброчесності в силах оборони?

На жаль ні, адже на сьогоднішній день ефективної системи військової юстиції, належне функціонування якої і є тим самим механізмом за допомогою якого досягатиметься виконання зазначеного вище завдання передбаченого Стратегією в Україні не створено.

Коротко про сучасний стан системи вітчизняних правоохоронних органів, які здійснюють свою діяльність в оборонній сфері викладемо нижче, а перед тим хотілось би навести приклад державницького підходу до побудови системи військової юстиції у країні, яка дбає про зміцнення своєї обороноздатності, усвідомлюючи значення військової дисципліни та правопорядку для сталого функціонування Збройних сил. У даному випадку мова піде про Республіку Польща, країну яка має спільний кордон із нашою державою, приблизно однакову кількість населення, чисельну армію і, що важливо, є країною ЄС та членом НАТО.

Перш за все слід зазначити, що у Республіці Польща функціонує повноцінна трьох ланкова система військової юстиції, яка складається із військових судів, військової прокуратури та військової поліції.

Розпочнемо із системи військових судів існування яких передбачено, перш за все, ст. 175 Конституції Республіки Польща, що свідчить про важливість цієї судової інституції для держави [2].

Більш детально діяльність військових судів унормована Законом Республіки Польща «Про систему військових судів» від 21 серпня 1997 року [3] відповідно до якого Міністр національної оборони, після консультацій із Міністром юстиції та із Національною радою судових органів своїм розпорядженням створює та ліквідовує військові суди, визначає їх місця розташування та сфери юрисдикції, з урахуванням необхідності забезпечення раціональної організації військової судової влади шляхом коригування кількості судів, їх розміру та району юрисдикції для розгортання Збройних Сил, реалізації принципу доступу до правосуддя та врахування економності судового розгляду, щоб гарантувати здійснення права на слухання справи протягом розумного строку та з урахуванням потреб Збройних Сил у разі мобілізації та під час війни. Верховний Суд контролює діяльність військових судів при здійсненні судочинства, Міністр юстиції здійснює контроль за діяльністю військових судів з точки зору організації роботи та адміністративної діяльності, а питання щодо проходження військової служби військовослужбовцями у цих судах контролюється Міністром національної оборони. Законом передбачена двох ланкова система військових судів – військові суди гарнізонів (суди першої інстанції) та військові окружні суди (суди апеляційної інстанції). Касаційний перегляд справ розглянутих військовими судами здійснюється Верховним Судом Республіки Польща.

На даний час функціонують Військовий окружний суд у Варшаві із військовими судами гарнізонів у Варшаві, Любліні та Ольштині, а також Військовий окружний суд у Познані із військовими судами гарнізонів у Познані, Гдині, Щецині та Вроцлаві.

Відповідно до глави 15 Кримінально-процесуального кодексу Республіки Польща від 6 червня 1997 [4] військовим судам підсудні кримінальні справи про злочини скоєні військовослужбовцями, які передбачені у військовому розділі (глави 39-44) Кримінального кодексу Республіки Польща від 6 червня 1997 року (далі ККРП), вчинені проти військового керівництва або іншого військовослужбовця, вчинені під час або у зв’язку з виконанням службових обов’язків у межах військового об’єкта або визначеного місця проживання на шкоду армії або з порушенням зобов’язання, що випливає із військової служби, вчинені за кордоном під час використання або перебування Збройних сил Республіки Польща за кордоном, а також про злочини, скоєні цивільними службовцями ЗС, які передбачені ст.ст. 356-363 (глави 43-44, злочини проти засад несення служби та злочини проти військового майна) КК РП, вчинені за кордоном під час використання або перебування ЗС Республіки Польща за кордоном. Окрім того, військовим судам також підсудні злочини скоєні військовослужбовцями ЗС іноземних держав, які проживають на території Республіки Польща, та членами їх цивільного персоналу за правопорушення, скоєні у зв’язку з виконанням службових обов’язків, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, у яких Республіка Польща є стороною.

Поряд із військовими судами у Республіці Польща створено систему спеціалізованих підрозділів прокуратури у військовій сфері – організаційні підрозділи з військових справ (komórki organizacyjne do spraw wojskowych).

Так, відповідно до Закону Республіки Польща «Про прокуратуру» від 28 січня 2016 [5], одним із заступників Генерального прокурора є заступник Генерального прокурора з військових справ. Кандидат на посаду заступника Генерального прокурора з військових справ погоджується Генеральним прокурором з Міністром національної оборони. Клопотання про звільнення заступника Генерального прокурора з військових справ погоджується Генеральним прокурором з Міністром національної оборони.

У справах, що підпадають під юрисдикцію військових судів, завдання покладені на прокуратуру виконують прокурори загальних організаційних підрозділів прокуратури, що діють у департаменті з військових справ Генеральної прокуратури, в управліннях окружних прокуратур та відділах районних прокуратур з військових справ.

Військові прокурори також виконують завдання у справах, що не входять до компетенції військових судів.

Прокурори з військових справ, які є професійними військовослужбовцями, виконують службові завдання у разі використання або перебування Збройних Сил Республіки Польща за межами держави, у випадку мобілізації, воєнного стану та під час війни.

В окружній прокуратурі, де створено управління з військових справ, прокурором, який відповідає за це управління, є заступник окружного прокурора з військових справ, який призначається на посаду та звільняється з посади Генеральним прокурором за пропозицією заступника Генерального прокурора з військових справ після консультації з Міністром національної оборони.

У районній прокуратурі, в якій створено відділ з військових справ, прокурором, який відповідає за цей відділ, є заступник районного прокурора з військових справ, який призначається та звільняється у такому ж порядку, як і у окружних прокуратурах.

Наразі у системі органів прокуратури республіки Польща здійснюють свою діяльність чотири управління з військових справ у окружних прокуратурах та дванадцять відділів з військових справ у районних прокуратурах. Створення, розташування та територія, на яку поширюється юрисдикція цих підрозділів, визначається розпорядженням Міністра юстиції «Про утворення у окружних та районних прокуратурах організаційних підрозділів з військових справ та встановлення їх місць розташування та районів юрисдикції» від 22 березня 2016 року [6] . Відповідно до цього розпорядження із змінами та доповненнями наразі функціонують управління з військових справ при окружній прокуратурі у Гданську, якому підпорядковані відділи з військових справ при районних прокуратурах Гдиня, Бидгощ-Полуднє та Ольштин-Полуднє, управління з військових справ при окружній прокуратурі у Кракові, якому підпорядковані відділи з військових справ при районних прокуратурах Катовіце-Полуднє, Краків-Кроводжа та Ржешов, управління з військових справ в окружній прокуратурі у Познані, якому підпорядковані відділи з військових справ при районних прокуратурах Познань-Грюнвальд, Щецин-Небушево та Вроцлав-Фабрична, управління з військових справ при окружній прокуратурі у Варшаві, якому підпорядковані відділи з військових справ при районних прокуратурах Білосток-Північній, Люблін та Варшава-Урсинув.

Слід зазначити, що хоча підрозділи прокуратур з військових справ формально інтегровані до територіальних органів прокуратури, але діють за екстериторіальним принципом та фактично є самостійною структурою зі своєю ієрархією.

Юрисдикція управління з військових справ окружної прокуратури виходить за межі юрисдикції цієї окружної прокуратури та йому підконтрольні відділи з військових справ районних прокуратур, які діють в складі інших окружних прокуратур, де немає управлінь з військових справ. Юрисдикція відділу з військових справ районної прокуратури розповсюджується на території, що знаходяться під юрисдикцією інших районних прокуратур, де немає таких спеціалізованих відділів. Наприклад, для районної прокуратури в Любліні, у якій функціонує відділ з військових справ, вищестоящою прокуратурою є окружна прокуратура в Любліні, а для зазначеного відділу вищестоящим органом прокуратури є управління з військових справ окружної прокуратури у Варшаві. Окрім того, територіальна юрисдикція відділу з військових справ районної прокуратури в Любліні поширюється на територію усього Люблінського воєводства в межах якого здійснюють свою діяльність декілька десятків районних прокуратур, у яких таких відділів немає.

Відповідно до ст. 657 (глава 15) Кримінально-процесуального кодексу Республіки Польща процесуальні права Генерального прокурора також покладаються на заступника Генерального прокурора з військових справ, якщо законом не передбачено інше, а повноваження окружного прокурора покладаються відповідно на заступника окружного прокурора з військових справ, що свідчить про фактичну процесуальну самостійність цих посадових осіб у підвідомчих їм справах [4].

Поряд з цим, Правилами внутрішньої діяльності загальних організаційних підрозділів прокуратури, що введені в дію розпорядженням Міністра юстиції Республіки Польща від 7 квітня 2016 року серед іншого передбачено, що  вищестоячі підрозділи прокуратури з військових справ наділені функціями координації та контролю щодо діяльності нижчестоящих [7].

Разом із військовими судами та військовими організаційними підрозділами прокуратури у Республіці Польща діє військова поліція (Żandarmerię Wojskową).

Військова поліція (жандармерія) – це окремий спеціалізований правоохоронний орган, який входить до складу Збройних сил Республіки Польща. Військова поліція діє на основі Закону від 24 серпня 2001 року «Про Військову поліцію та військові правоохоронні органи» [8], який визначає сферу діяльності та організацію, а також права та обов’язки військовослужбовців військової поліції.

Найважливіші завдання військової поліції визначені законодавцем, включають забезпечення дотримання військової дисципліни, охорону громадського порядку у місцях розташування військових об’єктів та військових частин, у громадських місцях, а також захист життя та здоров’я людей та військового майна від протиправних посягань. Крім того, військова поліція відповідає за розкриття та розслідування злочинів та інших правопорушень серед військовослужбовців та цивільного персоналу Збройних сил, включаючи фіскальні правопорушення.

Очолює військову поліцію головний комендант військової поліції, який підпорядковується безпосередньо Міністру національної оборони. До складу військової поліції входять: штаб військової поліції, територіальні відділи військової поліції, спеціальні підрозділи військової поліції, а також слідчі, профілактичні та інші підрозділи.

Отже, ми бачимо, що у Республіці Польща створена повноцінна система військової юстиції, яка функціонує у мирний час та готова до виконання завдань за призначенням під час воєнного стану, надзвичайних ситуацій, участі військ у міжнародних миротворчих операціях тощо, що неодмінно сприяє належному підтриманню правопорядку у Збройних Силах цієї країни.

Натомість в Україні, незважаючи на те, що наша держава восьмий рік потерпає від збройної агресії РФ та частина нашої території є окупованою, так і не створено дієвої системи військової юстиції, яка б належним чином здійснювала свою діяльність у сфері оборони.

Попри ліквідацію військових судів у 2010 році, їх діяльність не відновлена, незважаючи на збройну агресію проти нашої держави у 2014 році, більше того не запроваджена навіть спеціалізація суддів щодо розгляду справ про злочини та інші правопорушення скоєні військовослужбовцями, що не сприяє оперативності розгляду справ цієї категорії та захисту прав військовослужбовців.

Органи військової прокуратури, після прийняття відповідних змін до Закону України «Про прокуратуру» у 2019, реформовані у спеціалізовані прокуратури у військовій та оборонній сфері, працівники яких не мають статусу військовослужбовців. Звільнення військових прокурорів із військової служби призвело до значного відтоку кваліфікованих кадрів, суттєво ускладнило виконання прокурорами своїх обов’язків, зокрема, у зоні проведення операції Об’єднаних сил та призводитиме у подальшому до комплектування цієї інституції кадрами, які не матимуть жодного досвіду військової служби чи військової підготовки, що суттєво відобразиться на якості виконання своїх повноважень органами прокуратури у сфері оборони.

Незважаючи на численні законодавчі ініціативи, так і не створена Військова поліція, яка мала б здійснювати правоохоронну діяльність у сфері оборони. Військова служба правопорядку у ЗС України, яка наразі функціонує, фактично не наділена жодними правоохоронними функціями, тобто не має повноважень здійснювати дізнання, досудове розслідування чи оперативно-розшукову діяльність. Натомість цими повноваженнями наділені інші правоохоронні органи (ДБР, органи поліції тощо), основними завданнями яких не є здійснення правоохоронної діяльності у сфері оборони, їх структура не розрахована для виконання завдань під час ведення бойових дій, участі військ у миротворчих операціях, ліквідації стихійних лих тощо, а працівники не є військовослужбовцями та не мають відповідної фахової підготовки.

Необхідно розуміти, що у випадку загострення ситуації в ООС чи іншої збройної агресії проти України при веденні інтенсивних бойових дій, проведенні повномасштабних військових операцій, правоохоронну діяльність у ЗС та інших військових формуваннях фактично нікому буде здійснювати, що неминуче призведе до суттєвого погіршення військової дисципліни, а це, у кінцевому рахунку, негативно впливатиме на обороноздатність України.

Серед цих заходів не останнє місце займає створення дієвої системи військової юстиції, оскільки належне підтримання законності і правопорядку у військових формуваннях є однією із запорук ефективного виконання ними завдань із захисту держави від збройної агресії.

Під час такої реформи безперечно корисним буде і врахування досвіду функціонування військової юстиції у зарубіжних країнах, зокрема, у Республіці Польща.

Список використаної літератури:

1. Указ Президента України №121/2021 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 25 березня 2021 року «Про Стратегію воєнної безпеки України».

2. Конституція Республіки Польща.

3. Закон Республіки Польща «Про систему військових судів» від 21 серпня 1997 року.

4. Кримінально-процесуальний кодекс Республіки Польща.

5. Закон Республіки Польща «Про прокуратуру» від 28 січня 2016 року.

6. Розпорядженням Міністра юстиції РП «Про утворення у окружних та районних прокуратурах організаційних підрозділів з військових справ та встановлення їх місць розташування та районів юрисдикції» від 22 березня 2016 року.

7. Правила внутрішньої діяльності загальних організаційних підрозділів прокуратури, введені в дію розпорядженням Міністра юстиції Республіки Польща від 7 квітня 2016 року.

8. Закон Республіки Польща «Про військову поліцію та військові правоохоронні органи» від 24 серпня 2001.

Джерело: Виступ під час науково-практичної конференції за темою: «Розвиток законодавства України у сфері оборони: проблеми адаптації до стандартів НАТО та шляхи їх вирішення», Київ, 23 квітня 2021 року

кількість переглядів: 1435