Колектив Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону висловлює глибокі співчуття рідним та близьким полковника юстиції у відставці Бондарєва Юрія Михайловича

Життя колишнього військового прокурора Чернівецького гарнізону військової прокуратури Прикарпатського військового округу полковника юстиції у відставці Бондарєва Юрія Михайловича обірвалося 26 грудня 2020 року на 79 році життя.

Колектив Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону висловлює глибокі співчуття рідним та близьким. У цей скорботний час поділяємо Ваше горе та підтримуємо Вас.

У наших серцях Бондарєв Юрій Михайлович назавжди залишиться професіоналом за його особистий внесок у фундамент і розвиток органів прокуратури. Він назавжди залишиться відкритою та добросердечною людиною із стійким духом та відданістю справі служіння нашій державі, який умів орієнтуватись у складних ситуаціях і приймати правильне рішення.

Бондарєв Юрій Михайлович народився 23 жовтня 1941 року, 1964 року закінчив Горьковське військове училище зв’язку та 1971 року – юридичний факультет Московської військово-політичної академії.

Військову службу в органах військової прокуратури проходив з серпня 1971 року по липень 1992 року на посадах: слідчого, старшого слідчого ВП Фрунзенського гарнізону ВП Середнєазіатського ВО,  заступника військового прокурора Державінського гарнізону ВП СаВО,  військового прокурора Жангріз-Табе гарнізону ВП СаВО, старшого помічника ВП СаВО,  старшого помічника ВП Прикарпатського ВО, військового прокурора Термезського гарнізону ВП Турк.ВО та військового прокурора Чернівецького гарнізону.

Ще за життя Бондарєв Юрій Михайлович ділився насиченими спогадами військового прокурорського життя з молодим поколінням прокурорів, якими опікувався після звільнення з військової служби у відставку. Брав активну участь у діяльності органів прокуратури і ветеранської організації з виховання та навчання молоді.

Світлі спогади, любов та повага до цієї доброзичливої людини назавжди залишаться у серцях колективу Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону.

Схиляємося у жалобі. Вічна пам`ять!

Історія життя ветерана зберігає глибоку мудрість і безліч фактів з життя прокурора описані в автобіографічній книзі – історико-публіцистичному виданні військової прокуратури Західного регіону України «Я, ВІЙСЬКОВИЙ ПРОКУРОР …», яка вийшла в світ навесні 2019 року. У пам'ять колишнього військового прокурора Чернівецького гарнізону полковника юстиції у відставці Бондарєва Юрія Михайловича наведемо його автобіографічну оповідь:

Навчання на Військово-юридичному факультеті Московської військово-політичної академії я завершив у 1971-му році.

У органах військової прокуратури першою була справа про самовільне залишення військової частини. А потім – суцільним, як то кажуть,  потоком пішли справи про всі сторони військового, на той час – мирного, життя.

Але це був гарт, я набував достатнього різноманітного досвіду, котрий згодом зіграв позитивну роль уже під час реальних бойових дій, коли я служив на посаді військового прокурора Термезького гарнізону військової прокуратури Туркестанського військового округу. Прокуратура Термеза обслуговувала як гарнізони, так і зону відповідальності військових частин, що входили до складу 40-ї армії, котра була в ДРА.

Серед великої кількості справ, котрими я займався в Афганістані, хочу, зокрема, розповісти про один злочин, який ми розкрили і який можна назвати «шовковим».

Існувала база, котра входила у зону нашої відповідальності, і на якій зберігалися авіаційні боєприпаси. До військової прокуратури надійшла інформація, що авіаційні бомби – ОФАБ-250ШР, ОФАБ-500ШР – не вибухають під час бойового застосування. Це викликало нашу професійну увагу, і ми почали розбиратися.

Вийшли на двох прапорщиків і офіцера, які були особисто причетними до зберігання і відповідальними за збереження цих авіабомб.

Під час розслідування, з метою встановлення всіх тонкощів справи, нам, військовим прокурорам, довелося достеменно вивчити, з’ясувати: чому саме, за яких обставин, з яких причин може не розірватися штурмова авіабомба.

Ми розібралися у тих технологічних нюансах конструкції фугасів, які давали можливість злочинцям, фактично, виводити бомби з ладу, вчиняти протиправні дії, порушувати закон. А зовні авіабомби залишалися неушкодженими. Військові прокурори докопалися до істини і зрозуміли, як саме діяли офіцер і прапорщики.

Річ у тім, що ті військові скручували тильну частину авіабомби, «затилок», як її називали, – і зрізали парашутну систему.

А відсутність парашутної системи порушувала в авіабомбі другу ступінь готовності до бойового застосування. Просто кажучи, без парашута фугас міг спрацювати лише на твердому ґрунті, на камені, на скельному ґрунті. І ще дуже багато, вирішальним чином, залежало від кута падіння бомби на землю. Тобто навіть і на скелі фугас, позбавлений парашутної системи, спрацьовував далеко не завжди.

Мало того, парашут, на якому поступово наближалася до землі бомба, давав можливість пілоту відвести літак на небезпечну відстань від місця вибуху і уникнути ураження від вибуху потужного фугасу. Відсутність парашута на бомбі становила загрозу життю авіаторів під час бомбометання.

Ось чому у доповідях льотчиків з’явилося стільки повідомлень про неспрацювання парашутних систем та нерозривання бомб, що привернуло увагу командування і, звісно, військової прокуратури. Адже від цього безпосередньо залежали успішність бойової операції і саме життя льотчиків.

Ми провели огляди не лише на базі зберігання, але й на місцях, куди відправлялися авіабомби – від Хайратона до Баграму. Військові прокурори з’ясували, що саме там ці офіцер і прапорщики скручували «затильники» і зрізали парашутні системи.

А певною «таємницею» цього незвичайного злочину було те, що парашутні системи мали – у своєрідних умовах Афганістану – особливу цінність. Бо парашут авіаційної бомби виготовлявся із високоякісного шовку. Саме заради бездоганної шовкової тканини троє військових пішли на цей злочин. Вони продавали зрізані парашути місцевим мешканцям – здавали у дукан, афганський магазин. Заради наживи порушили закон, втратили військову честь і людську гідність.

Військова прокуратура зробила все, щоби офіцер і два прапорщика були притягнуті до кримінальної відповідальності і покарані у суворій відповідності до вимог закону. Так розкрили ми, військові прокурори, цей «шовковий» злочин…

Повна версія видання за посиланням: https://issuu.com/1037636/docs/book_about_veterans-1-2019_-_origin